❦
Субота, 2 травня 1874
Samedi, 2 mai 1874
Кипарисо-ламентації [sic] тривають крещендо. Я вийшла раніше звичайного (світла сукня і капелюх — непогано, а може, й добре) і на Прогулянці ми, я і тітка, зустріли Вітґенштайна у фіакрі. Він підняв голову, щоки його були дуже рожеві, але, гадаю, він не був у стані спʼяніння.
Les cyprèmlamentations [sic] continuent crescendo. Je sortis plus tôt que d’habitude (robe claire et chapeau, pas mal, peut-être bien) et à la Promenade, nous, moi et ma tante, rencontrâmes Wittgenstein en fiacre. Il leva la tête, ses joues étaient fort roses, mais je crois qu’il n’était pas en état d’intoxication.
У нього також є ця звичка опускати голову й дивитися на свої пальці до і у фіакрі так само також мати — вигляд такий, ніби він сидить на краєчку, наче на мить.
Il a aussi cette manière de baisser la tête et de se regarder les doigts jusqu’ de même en fiacre, aussi avoir il a l’air assis sur le coin, comme pour un instant.
Ce soir je vais voir « Le songe d’une nuit d’été », nous avons la loge de Gioia, je vais comme je suis. La salle insignifiante, la pièce ennuyeuse et dénuée d’intérêt et d’intrigue. Le ténor, Shakespeare était le duc de Mouchy en personne. Une ressemblance pareille est vraiment ridicule. La dernière fois, il avait la figure du tailleur.
Мама досі хвора; я б хотіла, щоб вона одужала — і заради неї, і заради мене, і заради Парижа.
Maman est toujours mal, je voudrais qu’elle fût bien, et pour elle, et pour moi, et pour Paris.
Примітки
Le Songe dʼune nuit dʼété — комічна опера Амбруаза Тома (1850), а не пʼєса Шекспіра; сам Шекспір — один із її персонажів, тенорова партія, звідси «тенор — Шекспір». ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩