Четвер, 2 квітня 1874

О ніч! Лише тебе я люблю. Ти прекрасна, ти велична, таємнича, глибока, лагідна і тиха! Я щойно зачинила вікно, місяць світить, жаби співають, і їхній спів я люблю найбільше. Чому ніч не триває завжди? Домініка Павлівна писала кілька разів і, нарешті, називає причину смерті, але дуже туманно. Вона сказала або хтось сказав у його присутності, що справа про шлюб обернулася на серйозну і що він залишиться без маєтку. Тоді він підняв на себе руку. Але все це дуже туманно і глухо.
Залишивши нашу маму, тітку наших на вокзалі, я іду у 55 подивитися меблі для спалень. Це такі простацькі меблі, що я в поганому настрої. Я ніколи б не змогла спокійно дивитися на мамину дзеркальну шафу… Це жалюгідно! Добре хіба що для станції Федоров і ні для чого іншого. Нещасні! вони не вміють обставляти оселю. Скільки крові мені попсують ці меблі.
Купувати в Ніцці — ганьба. Марсель уже кращий. Потім ми блукаємо по вулицях.
Жорж у нас. Явно тут якесь наврочення — я завжди програю. Сьогодні ввечері, однак, трохи відіграюся, ставши банкіром. Я зіграла лише двадцять разів. Валіцький одразу здогадався — я офіційно не кидала йому виклику.
На Прогулянці майже нікого.
Швидше до Парижа!

Примітки

В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: «ramble». ↩
В оригіналі французькою: «un sous cap» (вираз неясний, імовірно гравецький жаргон; за контекстом — щось, що змушує весь час програвати). 18 квітня Марі жартома персоніфікує його як «Mr Soucap». ↩