Середа, 25 березня 1874

Остаточно вважаю, що Поль або божевільний, або п'яний. Я пила свій чай вранці, а він, тому що я відсунула його чашку, жбурнув її так близько до мого обличчя, що я отримала всі бризки, й Валіцький закричав зляканий, що це могло мене зуродити. Чашка, перевернувшись на столі, полетіла й розбилася біля шафи. Від вічного перебування зі слугами він став грубий і нестерпний. Мама його покликала й насварила, але потім мене тиранили весь день.
Я була в Лосселя вперше сьогодні й зіграла на пробу шматок сонати. Я страшенно боялася. Їдемо до Говардів. Лишаюся внизу з Лізою, яка сьогодні гарна; вона стала кращою за Елен.
Повертаючись, здалеку бачу Віттґенштайна й Ламбертьє. Федус такий маленький поряд із цим чоловічим Обеліском.
Звідти -- до бакалії. Адам готує огидно, він занедбується, й тепер я майже завжди голодна.
Завтра стрільба по голубах; не знаю, чи піду, може, о третій;
Мені дуже хотілося сміятися, побачивши мого друга Шарля, й мама на нього подивилася; він не відвернувся так різко, бідний!
Я просила стільки в Бога, що подумала, що нічого не отримаю. Бо я прошу все, чого може бажати найбожевільніше честолюбство. Тож я вже не прошу скакових коней -- і це велика жертва.
Ти маленький Полікрат, моя люба.

Примітки

Полікрат -- тиран Самоса, відомий надмірною удачею; за Геродотом, він кинув свій найцінніший перстень у море, щоб умилостивити заздрісну долю, але перстень повернувся до нього в череві риби.