Субота, 28 лютого 1874

Сьогодні вранці в мене була дуже неприємна історія з Маноттом. Йшлося про те, щоб зіграти увертюру на шість рук на ранковому концерті в нього. Я погодилася грати, але він приніс мені партію, найневдячнішу й найпотворнішу. Я сказала йому, що партія негарна, а він каже, що гарна.
— Але я ж вам кажу, що вона негарна, для мене вона негарна.
— Ви нічого в цьому не розумієте, я вам кажу, що вона гарна.
— Перепрошую, пане, я розуміюся на тому, що гарно, а що ні, не гірше за вас.
Він починає досить грубо кричати, кілька разів я кажу йому не кричати, що я до такого не звикла, що він може кричати з якоюсь Толстою, а не зі мною. Але тоді він наговорив мені зухвалостей і кричав так голосно, що я не знала, що робити. Мені слід було одразу піти, але я була настільки вражена, що сиділа й слухала всі його зухвалості, поки він не пішов.
Річ у тім, що я лютую, але так лютую, що холоднокровно здатна заподіяти цій людині найбільшу біду. Не розумію, звідки в нього ця лють. Гадаю, почасти тому, що йому відмовили в уроках для Діни -- я, цього ж ранку.
Зрозуміло, що я більше не братиму в нього уроків. Я безперестану нагадувала йому не вживати таких виразів, не кричати тощо.
Я більше ніж розлючена -- я ображена. Такий мужик посмів. І тітка була в сусідній кімнаті й не змусила його замовкнути. Тут ніхто не матиме поваги, бо видно, що можна робити й говорити все що завгодно, а старші не зверуть уваги й пальцем не ворухнуть. Така поведінка справді жалюгідна. Всі погодяться, що бодай у цьому я маю рацію. Часто я питаю себе, хто вони, ці люди, що мене оточують!
Як можна не мати найменшого почуття самоповаги й найменшого розуміння того, що має бути і чого не має бути. Вони тільки й уміють, що кричати й лютувати одне на одного. Якби якийсь бридкий вчитель наважився підвищити голос у пані Говард чи пані Паттон, чи Теплакових, і хто завгодно це почув, я певна, вони повелися б інакше, ніж моя вельмишановна тітка.
Чути, як мужик говорить грубощі молодій дівчині, -- бо я вже не дитина, а навіть якби й була дитиною, -- своїй племінниці, і слухати це спокійно, дозволяти цьому мужикові кричати, бути зовсім поруч, чути все це і залишатися нерухомою як камінь, наче кажучи -- тим гірше для неї, -- це просто ганебно.
Бодай заради честі родини, заради сейку зовнішньої пристойності слід було б змусити цього грубіяна замовкнути. Але ні, у нас цього не розуміють, думають: ну хай говорить їй зухвалості, мине. Люди без найменшого почуття обов'язку й честі. Бо честь тут була зачеплена.
Якщо ані мати, ані тітка, ані ніхто не піклуються ні про що, то хоч би я могла нашкодити цій людині скільки зможу. І Валіцький, який був у кімнаті, не зміг нічого йому сказати, а вважав за краще піти. Але якби Потьомкін чи Теплаков бачили, що грубий мужик кричить і лається, вони, навіть будучи чужими, сказали б йому мовчати і не дали б мене так ганьбити. І це називається мати, яка дозволяє бути зухвалим, і з ким же! -- з п'ятнадцятирічною дочкою. Це не мати, це не тітка, це дві негідниці!! Вони ні найменше цим не обурені, наче так і має бути!
Боже, серед яких невігласів і негідників я живу! Я думаю це й відчуваю це вже давно, сьогодні нагода це написати. Звісно, я не ненавиджу свою матір, я її дуже люблю, обожнюю, [Закреслено: але] я збожеволіла б, якби її втратила, але я завжди справедлива; вона не знає свого обов'язку, не знає, що таке бути матір'ю п'ятнадцятирічної дочки. Вона дає мені сукні й думає, що це все, що вона найкраща з матерів. О, помилко! Вона тільки й уміє, що [Закреслено: любити] любити мене, та ще й любити навпаки.
Виходжу з ними о третій, ми йдемо до нотаріуса, я залишаю їх, роблю одне коло по Прогулянці, майже нікого (вотерпруф, чорний капелюх Діни, гарно), і повертаюся. Був дощ, волого, я люблю таку погоду.
Увечері ми граємо. Але гра дуже нудна, я ставила щоразу по п'ять франків, програла (двісті вісімдесят франків), але вирішила не вставати з-за столу, поки не відіграю все, -- так і сталося. Я дуже втомлена. І сьогодні ввечері я не люблю рулетку. Піту купили дружину.

Примітки

В оригіналі англійською: sake (заради).
В оригіналі англійською: waterproof -- дощовик.