Вівторок, 24 лютого 1874

Виходжу з Маченькою (коричнева сукня, коричневий капелюх, гарно).
О восьмій ранку йшов дощ, і повітря чисте й свіже. Світило, яке і т.д., не дуже показується, й я виходжу з задоволенням. Уже два-три дні потроху говорять про купівлю вілли; сьогодні, коли я запитала Оґюста, де він залишив маму, тітку, Валіцького й Стьопу, він каже -- на вулиці Префектури; я зрозуміла -- у Дефоржа.
Я була дуже здивована, побачивши Бореля, -- він їхав з Емілем д'Одіфре у візку, позаду нас. Він став некрасивим.
Коли я побачила, що він наближається, я кажу:
— Діно, Дивись, хто йде! Ось він іде, якби тільки я не почервоніла!
Я це говорила щиро, і я справді почервоніла, але коли вони під'їхали досить близько, щоб бачити, мій рум'янець уже зник, щоб більше ніколи не повернутися.
[На полях: Це означає, що я не хотіла нічого приховати цими словами і не відчувала нічого, крім страху почервоніти.]
Я сердита на себе за свою божевільну поведінку щодо нього минулого року. Він це, безперечно, помітив. Ба! Це минуло. Але він став некрасивим. Був час, коли він мені дуже подобався. У ньому немає нічого вишуканого, нічого від великого пана. Був час, коли я не знала, що це таке. Це просто молодий чоловік, приємної зовнішності й обмеженого розуму. Як я могла порівнювати його з богом Гамільтоном?! Як божевілля такого неможливого порівняння могло прийти мені в голову. Це як [Закреслено: золото] діамант і галька.
Повертаюся до свого латинського уроку, біля воріт зустрічаю маму тощо. Частина вілли Карлоне куплена разом із будинком і павільйоном, де я житиму сама. Всі дуже задоволені. О шостій я спускаюся, княгиня каже мені, що вони знову вийшли й хочуть поступитися однією з ділянок на Прогулянці; одна ділянка видалася мені дрібницею, й боячись, що вони наробили б чогось [Закреслено: без мене] поганого, я кличу Маченьку, надягаю капелюх, і ми біжимо через Петі-Сент-Етьєн, я зупиняю візок і ми летимо до вілли Карлоне, ми їх ледве знаходимо, я оглядаю ділянку сама, я вважаю, що цю ділянку можна поступитися, бо без неї ділянка мала б таку форму, Англійська наб.
[Прим. ред.: тут Марія намалювала план ділянки.]
Англійська наб. Я бачу Біазіні.
Щодо будівництва треба звертатися до мене. До ваших послуг, панно. Він показує мені все, і ми міркуємо, як краще зробити -- побудувати велику їдальню й вітальню на першому поверсі. Будинок не мебльований, але стелі, шпалери, двері, каміни й вікна дуже доглянуті, дуже нові, дуже багаті й дуже гарні. Звідти ми їдемо до Дефоржа, де тітка вносить перші вісімнадцять тисяч франків.
Усе коштує двісті вісімнадцять тисяч франків.
Увечері в нас пан і пані Балан'ї, пані Сальнев і пан Тормосов.