Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Понеділок, 23 лютого 1874

Lundi, 23 février 1874

Ми їдемо всі до Монте-Карло, всі, крім Стьопи й Маченьки (черевики від Феррі прийшли сьогодні вранці, гарні).

Nous allons tous à Monte-Carlo, tous excepté Stiopa et Machenka, (les bottines Ferry sont arrivées ce matin, bien).

Сонце палюче, оливки сірі, земля червона, -- це ледь не змусило мене плакати. Боже мій! Тут багато собак, але жодного такого, як я люблю.

Le soleil est ardent, les oliviers gris, la terre rouge, cela m'a presque fait pleurer. Mon Dieu ! Il y a beaucoup de chiens, pas un comme j'aime.

Я поступово виграла сто п'ятдесят франків, які позичаю мамі. О шостій ми -- я, Поль і Діна -- від'їжджаємо. Пан Потьомкін їде з нами, молодий. Ми розмовляємо й сміємося в дорозі. Якийсь досить брудний росіянин стримувався, щоб не розсміятися, бо ми говорили дуже кумедні речі, особливо про подорожі Росією і фальшиві доноси. Ми відвозимо його додому.

J'ai gagné peu à peu cent cinquante francs que je prête à maman. A six heures nous moi, Paul et Dina partons. M. Potemkine vient avec nous, le nouveau marié. Nous causons et rions en voyage. Un Russe assez sale se retenait pour ne pas rire, car nous disions des choses très drôles, sur les voyages en Russie et les faux rapports surtout. Nous le conduisons chez lui.

Увійшовши до ігрової зали, мама одразу була оточена Берром, двома Потьомкіними, Бахом, але вона не вміє стримуватися.

En entrant dans la salle de jeu maman était tout de suite entourée par Berr, deux Potemkine, Bach mais elle ne sait pas retenir.

Увечері ми граємо в рулетку, яку я щойно купила. Я тримала банк і виграла вісім франків.

Le soir nous jouons à la roulette que je viens d'acheter. Je tenais la banque et j'ai gagné huit francs.