Вівторок, 20 січня 1874

Будильник не задзвонив, і я спала fino alle otto e mezzo. Miserere! E tempo di ricomminciare a lavorare tutti questi giorni erano giorni di divertimento ma! O misera me! Venerdì finì su tutto ciò che mi fa vivere! Il Pigeon shooting e le corse. Tutto finisce in questo mondo!
Я сказала собі, що сонце не повинно показуватися занадто часто; тому я не поїхала вчора до Монако, і сьогодні шкодую -- тобто ні, чи я шкодую -- ні. Ось з одного боку я шкодую, а з іншого -- задоволена.
Серце стискається, коли думаю, che venerdì tutto finisce. Races and shooting all is over; невдовзі світ, який я люблю, роз'їдеться -- і тоді, о тоді! Сподіваюся, Боже мій, що я теж поїду. Виїжджаю спершу в кареті (чарівна коричнева сукня; ліф мені сидить splendidly добре). Відношу синій ліф до пані Ґуен, щоб вона його ідеально переробила. Грає музика. Близько третьої п'ятнадцять іду по Гічкок, і ми йдемо for a walk; I contrived to pass by the churchyard, потім повз приватну віллу -- і так ми одразу опинилися на Прогулянці. Ходимо до Аква Віва; там бачу герцога де Муші з Ламбертьє у фіакрі; обидва обертаються, але пристойно. Я ледь не почервоніла. Маленька Лабанов, безсумнівно, буде Красунею цієї зими. У неї зухвало задоволене обличчя.
Гарна погода, хоча те світило, яке тощо, не сяє. Не знаю, як це виходить, що всі чоловіки на мене дивляться. Я не як минулого року -- маленька вдягнена дівчинка; я більше не показуюся так часто; поводжуся просто; зачесана просто, вдягнена елегантно, це правда, але відповідно до віку; отже, не можна сказати, що це тому, що я смішна, екстравагантна або fast. Це моя особа під питанням. Кожен пристойний чоловік на вулиці дивиться на мене. Я проходжу, і я впевнена, що ті, повз кого я проходжу, мене помітять. Проходячи Протокою Мух, був батаклан песиків; Фюрстенберґ I, між іншим, який одразу на мене подивився.
На Прогулянці також зустріла графа Маркова; зупиняюся на кілька хвилин поговорити з ним.
Що цікаво -- я вважаю за образу, коли мене не помічають; я б хотіла вдарити того, хто мене не бачить; безсумнівно, когось такого, як я люблю; мало мене обходять ніццянці чи пил!
А я не гарна -- я лише непогана.
Теббітт і Страйкер привіталися amabilissimamente -- mercenary! І! хто ж не mercenary! одні заради вечірки, інші заради обіду, третій заради імені, ще інший заради кохання! Усі на цій землі mercenary.
Я анітрохи на це не нарікаю.