Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

П'ятниця, 16 січня 1874

Vendredi, 16 janvier 1874

Дощ! Miserere! Привіт дощу! Несу свою білу муслінову сукню до Сімони -- вона її освіжить на понеділок. Не хочу вдягати синю, бо будуть свинята без рукавичок. Потім гуляю з Гічкок (конспіратор, гарно); ходимо під цим сильним дощем -- на вулицях ні собаки.

Il pleut ! Miserere ! Salut à la pluie ! Je vais porter ma robe de mousseline blanche à Simone, elle la rafraîchira pour lundi. Je ne veux pas mettre la bleue car il y aura des cochonnets sans gants. Puis je marche avec Hitchcock (conspirateur, bien), nous marchons sous cette grande pluie, il n'y a pas des chiens dans les rues.

Від учора в мене в голові «Людовик XIV та його жінки». Читатиму. Більше того, я відкрито попросила в мами «Куртизанок світу», сказавши, що прочитала один том. І мені дозволяють.

Depuis hier j'ai dans la tête "Louis XIV et ses femmes". Je vais le lire. De plus j'ai demandé ouvertement à maman "Les courtisanes du monde" en lui disant que j'ai lu un volume. Et on me l'accorde.

Обожнюю стиль А. Уссе -- можу його читати, перечитувати, ніколи не втомлюючись. Чи я досить дивна? Я червонію від імені Людовика XIV. Він був славний хлопець, і якби я жила в один час з ним -- я б його обожнювала.

J'adore le style de A. Houssaye, je puis le lire, le relire sans jamais m'en lasser. Suis-je assez étrange ? Je rougis au nom de Louis XIV. Il était un bon garçon et si je vivais en même temps avec lui je l'adorerais.

Увечері ідемо дивитися на Елен, вдягнену на свій перший бал у пані Франчіа. Ми дзвонили десять хвилин, нарешті Фенія відчиняє, і я біжу нагору. Знаходжу красуню вже готовою; що я знаходжу -- що вона погано зачесана й пристойно вдягнена. Одне слово -- не так, як я люблю, але для її становища, її молодості й гарного обличчя -- дуже добре. Вона непогано складена. Боюся хвалитися, щоб, на покарання моєї гордині й самовпевненості, мені не виросла горбина чи якась інша потвора. Вона сяє й натхненна. Її загорнули в ту вовняну хустку, яку пані Говард приходила в нас позичити сьогодні перед обідом -- не мала часу купити; і вона спускається. Гадаю, в цю мить, коли я це пишу, вона танцює і щаслива, блаженна! Ліза мене обцілувала тисячу разів. Яке добре серце, яка відкрита й чиста душа!

Le soir nous allons voir Hélène, habillée pour son premier bal chez Mme Francia. Nous avons sonné dix minutes enfin Fenia ouvre et je cours en haut. Je trouve la belle toute prête; ce que je trouve, c'est qu'elle est mal coiffée et passablement mise. En un mot pas comme j'aime, mais pour sa position, sa jeunesse et sa jolie figure, très bien. Elle n'est pas mal faite. Je crains de me vanter pour que, afin de punir mon orgueil, et ma présomption, il ne m'arrive une bosse ou quelques autres horreurs. Elle est rayonnante et inspirée. On l'enveloppa dans ce mouchoir de laine que Mme Howard est venue nous emprunter aujourd'hui avant dîner, elle n'avait pas le temps d'en acheter un, et elle descend. Je crois qu'au moment où j'écris cela elle danse et elle est contente, la bienheureuse ! Lise m'a embrassée mille fois. Quel bon cœur, quelle âme ouverte et pure !

Не знаю, чи то від заздрощів, але я більше не знаходжу Елен такою гарною -- симпатичне обличчя, й basta.

Je ne sais si c'est par envie mais je ne trouve plus Hélène tellement belle, une jolie figure et basta.

Забула сказати, що Центифолія вчора була найгарнішою, як завжди, так само як у день Стрільби в Монако (сіре й фіолетове) -- як завжди, зрештою. Але на перегонах вона була вдягнена поетично. Невизначувана сукня. Яка вона гарна! Ось справжня краса. Венера!

J'avais oublié de dire que Centifolia hier était la plus belle comme toujours ainsi que le jour du Tir à Monaco (gris et violet), comme toujours d'ailleurs. Mais aux courses elle était habillée poétiquement. Une robe indéfinissable. Qu'elle est belle ! Voilà une véritable beauté. Vénus !