Понеділок, 10 листопада 1873

Усі ці дні — зливи, але сьогодні гарна погода. Я мала урок англійської; Валіцький шалено розчиняє двері, кидається з нотним зошитом: «Присвячено пані герцогині Гамільтон, принцесі Баденській!» — кричить він, як божевільний, і виходить. Гічкок запитує, що це, я кажу, що не знаю, — але Валіцький заходить і каже:
— Ви не знаєте — о! Міс Мері закохана. Герцог Гамільтон!
— О, яка дурниця, не вірте, це все нісенітниця, я не знаю герцога Гамільтона. Я лише бачила його іноді на вулиці.
— Але немає сенсу його кохати, він одружений, — каже Гічкок.
— Ні, це не він — це старший, той, що був одружений із принцесою Баденською; він помер.
— Ну, я впевнена, ви казали, що він гарний.
— Ні, ніколи, але вони мене через це дражнять — це все нісенітниця. Запевняю вас. Я лише кажу, що мені подобається його манера одягатися, вона незвичайна, а вони мене дражнять. І уявіть, яка я дурна — коли чую його імʼя, я стаю зовсім червоною.
— О! тоді що ж ви робитимете, коли побачите його — ви будете зовсім червона.
— Не знаю, але він збирається одружуватися.
— З ким.
— Не знаю.
— Мабуть, знаєте — з ким?
— Справді не знаю.
— Мені дуже подобається імʼя Гамільтон. Так, це дуже гарне імʼя.
— Ну, коли побачу його, представлю вам.
— Ви його знаєте?
— Ні. А він гарний на вигляд?
— Зовсім ні — рудий, товстий, маленькі сірі очі, усміхнений, бо він дуже часто, майже завжди пʼяний.
— О! тоді не представлятиму — він не буде добрим чоловіком, якщо пʼє.
— О! та будь ласка, не починайте й ви мене дражнити, я кажу — це все нісенітниця, маленька дівчинка як я — закохана... о, жах! Дурниці.
— Так, ви маленька дівчинка.
Подають коней, і ми їдемо з Полем; людей багато, але яка ж Ніцца брудна, як на постійне життя! Приїхати на місяць перегонів як на прогулянку — це чарівно, але жити тут! О, Боже мій!
Мій кінь ковзає, грає й навіть занадто бешкетує: не хотів іти вперед, почав крутитися й виліз на тротуар — насилу я його зрушила. Але наприкінці він так добре йшов, що я в цілковитому захваті. Вже майже темніло, запалювали ліхтарі — і ми рисили; цей кінь справді чарівний. Привчаю його до рисі; ми проїхали рисцю майже всю набережну, я їхала дуже, дуже добре; повернувшись додому, я оголосила, що палаю новим полумʼям до.... себе.
Ми рисили що є сили, і я не дозволяла зупинятися: Давай, Дженнінгс, давай! Це мій бойовий клич. Візник на перегонах у Парижі підбадьорював Дженнінгса, коли вони (ці коні) проходили й майже досягали фінішу: Давай, Дженнінгс, давай! Я не переставала це повторювати і повторюватиму ще довго — це буде мій тік і моє «сто чортів» замість «псів». У саду — у карʼєр, як на перегонах. Яка чарівність! Піднімаюся сходами в амазонці й з пурпурним обличчям — і дізнаюся, що пан Тормосов у нас. Соломінка теж у вітальні — вся червона, збуджена й схвильована. Бідна істота! Говорять про пані Бекетову — ось жінка, яка мені подобається. Вона пише Тормосову, що проведе зиму в Каїрі, щасливиця!
За обідом я пʼю, щоб здивувати міс Гічкок, — склянку червоного вина з водою, потім чверть склянки горілки, все разом. Тоді я веселішаю, а щоб повторити все, що я сказала... їй-богу, відмовляюся. Знаю лише, що я сміялася, вона сміялася, ми сміялися, вони сміялися. Потім у вітальні Валіцький грає. Як гарно він грає — просто чарівно. За обідом я змалювала герцога Гамільтона. У нього коровʼячі ноги, свиняче обличчя й спина гіпопотама. Руде волосся, червоне обличчя, маленькі очі. Жах.
Як би я хотіла залишитися з усіма — там співають, — але уроки, цей бич людського життя. Закінчивши їх, іду прощатися на ніч, і мене починають вихваляти — за мої заняття, фізика, хімія і т. д. — а Бет заходжується хвалити моє обличчя, казати, що я білолиця. Багато хто мені це казав, але я ніколи не повірю. (Мама бачила князя Ґаґаріна.)
Пишу й чую фортепіано і голоси — як би я хотіла піти! Але ні — обовʼязок. Давай, Дженнінгс, давай!
Є три нових коні: Моллі Браун, Мобіл ІІ, Вейлер.
Його Мобіл виграв перший приз у Поршфонтені (Page). Вперше з Бадена я бачу, як він виграє перший приз. Дивлюся на його фотографію при світлі — бачу лише потилицю, але... в душі я бачу його обличчя — таке живе, природне.
Я так його люблю! Не знаю чому... яка я дурна. Я така нещасна, і водночас — я сміюся, співаю, їм. Особливо їсти — це не личить мені, такій нещасній. Але я така. Я вмираю на мить, а за секунду вже весела, жвава й божевільна, а коли я на вершині божевілля — падаю з більшою силою у тугу, в біль. Мій любий Гіпопотаме, ми побачи...

Примітки

В оригіналі англійською: «You do not know, oh! Miss Mary is in love. The Duke of Hamilton!». ↩
В оригіналі англійською: «Oh! how stupid, donʼt believe, it is all nonsense, I donʼt know the Duke of Hamilton. I only saw him sometimes in the street». ↩
В оригіналі англійською: «But it is of no use to love him, he is married». ↩
В оригіналі англійською: «No, he is not, it is the old one, that was married to the princess of Bade, he is dead». ↩
В оригіналі англійською: «Well I am sure you told he was nice». ↩
В оригіналі англійською: «No never, but they are seizing me about that, but it is all nonsense. I assure you. I only hold that I like his manner of dressing it is not common and they seize me. And imagine, how stupid I am when I hear his name I become quite red.» (Марі вживає «seizing» замість «teasing»). ↩
В оригіналі англійською: «Oh! then what will you do when you see him, you will be quite red». ↩
В оригіналі англійською: «I donʼt know, but he is going to marry». ↩
В оригіналі англійською: «Whom». ↩
В оригіналі англійською: «I donʼt know». ↩
В оригіналі англійською: «Perhaps yes, whom?». ↩
В оригіналі англійською: «I do not know indeed». ↩
В оригіналі англійською: «I like very much the name of Hamilton. Yes it is a very good name». ↩
В оригіналі англійською: «Well, when I see him, I shall introduce him to you». ↩
В оригіналі англійською: «Do you know him?». ↩
В оригіналі англійською: «No, is he nice looking?». ↩
В оригіналі англійською: «Not at all, red, fat, little grey eyes, smiling because he is very often, almost always drunk». ↩
В оригіналі англійською: «Oh! then I wonʼt introduce him, he wonʼt do a good husband if he drinks». ↩
В оригіналі англійською: «Oh! but please, donʼt begin you to tease me, I say it is all nonsense, a little girl as I am, in love... oh, horror! Nonsense». ↩
В оригіналі англійською: «Yes, you are a little girl». ↩
В оригіналі англійською: «goodness». ↩
В оригіналі англійською: «I am quite delighted». ↩
В оригіналі італійською: «a più non posso». ↩
В оригіналі англійською: «Go on, Jennings, go on!» (вигук візника на перегонах). ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: «excited». ↩
В оригіналі англійською: «He has cowʼs legs, pigʼs face and a hippopotamusʼs back. Red hair, red face, little eyes. Awful». ↩
В оригіналі англійською: «about my studies». ↩
В оригіналі італійською: «con maggior forza». ↩