Середа, 15 жовтня 1873

[Зошит № 11 — Нещастя — розпочатий у середу 15 жовтня 1873, закінчений у суботу 1 листопада 1873, належить панні Марі де Башкирцевій [sic], вулиця дю Тампль, вілла Бакіс, Ніцца]
Від тієї нещасливої миті, коли ця дурепа сказала мені цю жахливу річ, я й далі задихаюся. Наче я бігла годину — цілком те саме відчуття, і навіть серце болить і калатає. До восьмої-дев'ятої години лив як із відра, решту дня було дуже гарно, не можна було б і здогадатися, що була така люта злива. Елдер приходить — я бачу її без жодного задоволення, цього птаха злих вістей.
Я озброїлася атласом і думала спитати, звідки вона знає, що герцог Гамільтон збирається одружитися з леді Манчестер. Але я не змогла вимовити жодного слова. Пальці стали холодними й заклякли, серце загрюкотіло, і я стала в десять тисяч разів задиханішою. Я хотіла назвати річку, але голос усе тремтів. Нарешті з надлюдським зусиллям я запитала: Де ви прочитали, що герцог Гамільтон має одружитися, минулого разу в нас був такий довгий диктант, що я не встигла вас запитати. Останні слова були пробурмотані.
— У «Morning Post» — це газета, де описують усі прийоми, прийоми, одруження вищого світу, бали й усе таке.
Я збираюся передплатити цю газету, щоб прочитати опис його одруження. Я настільки схвильована, що коли писала диктант, рука тремтіла — це видно з двох останніх диктантів.
Мене пожирає щось, не знаю що. Я кашляю, задихаюся, я охрипла. Я охрипла. Я грала на фортепіано з несамовитістю, але посеред фуги пальці знесиліли, відірвалися від клавіш, і я відкинулася на спинку стільця, знеможена. Починаю знову — та сама історія, і щонайменше п'ять хвилин я починала й переставала. Я зі зламаним серцем, щось утворюється в горлі й заважає дихати. Десять разів я підхоплююся від фортепіано й біжу на балкон. О! Який стан! Боже мій, який стан!! Іду вдягатися (зелена сукня, дуже добре, навіщо?). Прохолодно, на щастя, люди з'являються, ім'я того чоловіка Уамара, кульгавого, який завжди був з Адді, — це Віллі. Він ішов пішки, а ми в кареті, і ця тварюка зупинився й дивився на мене, доки вже не можна було бачити. Свиня! Є англійці й американці. [Замальовка]
Але Ніцца — це вже не Ніцца. Джоя більше немає, і Віттґенштайна теж.
Цей Віттґенштайн зі своєю віллою — мені він був геть байдужий; я бачила його раз на місяць, та й то не завжди, його красуню теж. Але я відчуваю смуток, бо вони від'їжджають. Я до всього звикаю, я маленька тварюка. Але все це пов'язане з герцогом, і тому буквально моє серце розривається від вигляду цих двох порожніх будинків. Усе, що прив'язувало мене до Ніцци, — це був він! Я ненавиджу Ніццу, я ледве її терплю!
Я не маю більше жодної мети. Я виходжу заради того, щоб вийти. Мені нудно, ах, мені нудно, мені нудно!
Моя душа мрійна
Лиш ним живе. Я нещаслива — Надія зникла.
Я не можу заспокоїтися, та й не хочу?
На прогулянці був повний збір публіки: пані Віж'є, панна де Комар, Рішо, кузен Кондратьєвих і ще кілька інших. Інший гурт — Одіфре, Саетоне, Родіонови й ще п'ять чи шість інших.
Яка я була щаслива минулої зими! Щодня я виходила, бачила Джою, іноді бачила й герцога. Все було добре, все було спокійно. Та яка ж я дурна, що думала, ніби так може тривати вічно! Я думала (бідна невинна!), що настане день, коли Джою відкинуть заради мене, і чекала (бідна безумна!) терпляче цього дня. Я уявляла, що так мусить статися, і лишалася впевнена в собі й у ньому, думаючи, що скоро ця перерва закінчиться, що все, що відбувається, — лише антракт, і що скоро, скоро... я...
Я дивилася, як Джоя проїжджає, і мимоволі, не бажаючи того, не усвідомлюючи, казала собі, що й з нею буде покінчено, і все це — заради мене!
Раніше я думала, що сподіваюся, але тепер бачу з жахом, що я не сподівалася — я була впевнена в тому, чого хотіла, і лише чекала, коли настане час. Це щоб покарати мене за цю самовпевненість трапляється те, що трапляється. Боже мій, не покидай мене! Підтримай мою віру! О Христе! Врятуй мене від нещастя!
Боже мій, Боже мій, поверніть мені герцога Гамільтона!
Простіть мої гріхи, будьте милосердні, не карайте мене! Я була б такою щасливою! Але це кінець! Кінець! Моє обличчя стає диким, коли я думаю, що це кінець. О! Боже мій, тільки Ви можете! Зробіть!..

Примітки

Англійською в оригіналі: is going to marry lady Manchester.
Англійською в оригіналі: utter a single word.
Англійською в оригіналі: Where have you read that the Duke of Hamilton is going to be married, we had such a long dictation last time that I had not time to ask you.
Англійською в оригіналі: muttered.
Англійською в оригіналі: In the "Morning Post" it is a newspaper where all the parties are described, the parties, the marriages of the fashionable world, the balls and all that sort of things.
Англійською в оригіналі: hoarse.
Англійською в оригіналі: exhausted.
Англійською в оригіналі: heart-broken.
Англійською в оригіналі: wild.