Понеділок, 1 вересня 1873

Спускаюся, і перше мамине слово:
--- Тобі снився Гамільтон?
Лишаємося в їдальні балакати. Валіцький приносить костюм Поля й питає моєї думки, бо треба сказати, що всі, чоловіки й жінки, зі мною радяться. Я сказала, що світліший був би кращий.
--- Безперечно, -- каже він, -- герцог носить такого фасону, Рашель теж.
Ну все, тепер мене будуть дошкуляти!
Говорили про доходи герцога; тітка каже, що він збіднів.
Замість дев'яноста тисяч фунтів у нього двадцять тисяч. Це все ще непогано, -- каже мама. Валіцький починає свої дурниці: розповів Макарову, що герцог, коли заборонили приводити собак на променад, привів свиню, прив'язану до ноги.
Потім додає:
--- Який оригінал! Минулого року він влаштував сніданок, і суп подавали в нічних горщиках.
Він ще наговорив непристойностей, свиня. Більше не записуватиму всього, що казатимуть про герцога, -- це буде нудно й довго. Ця неможливо тупа княгиня кличе мене герцогинею. Макаров забувся -- говорив голосно й досить різко через свого брата, цього напівбожевільного; княгиня його дражнила, і всі трохи теж. Той наговорив зухвалостей, і так далі (я говорю про брата); наш Макаров розкаявся, що говорив, і попросив вибачення в тата, але той сідає на високого коня, самолюбство тощо, тощо. Він справді манірний, цей Макаров; попросив вибачення й сам збентежений. Він такий дурний і кумедний, але чудовий учитель. Герцог Гамільтон -- у моді; вони мене дошкулятимуть, як скажені. Виходжу перед обідом з тіткою, з княгинею. Вона знову каже мені «герцогине», а потім:
--- Він рудий, бридкий.
--- Про кого ви? Якщо про герцога Гамільтона, то скажу вам, що він у десять тисяч разів кращий за вашого чоловіка.
Удень усі разом; я ще не розпочала навчання, тож перебуваю з усіма.
Мама каже:
--- А як Берта сказала, що Гамільтон на ній неодмінно одружиться.
(Пишу при місячному сяйві.)
--- Цілком можливо, -- кажу я, -- що тут дивного?
Мама охарактеризувала Берту: гарна як ангел, пустотлива й грубіянка як чорт, ходить із тростиною й крокує, широко розставляючи ноги. Дурна княгиня каже:
--- Хто така Берта, негідна суперниця? Нічого, ми її вб'ємо. А вас пожирала ревність.
Я кількома словами розповіла про Берту. Мама каже:
--- Але ти від Гамільтона далека, як я від російського імператора.
Я зробила жест.
--- Так, -- продовжила вона, -- бо якби Гамільтон прийшов і цілував мені руки, благаючи віддати тебе, я б відмовила. У нього є Джоя, він не може жити з порядною жінкою; чоловік, який звик, -- не може; такі зв'язки ніколи не закінчуються.
Коли я виходила заміж, Марія Іванівна Перлік, зовсім проста дівчина, прийшла до мене, зачинила двері й сказала: «Панно, я вас знаю й люблю; не виходьте за Башкирцева, у нього є коханка, і в коханки є діти. Не сподівайтеся на свою молодість і красу -- через два тижні після весілля він піде до колишньої». І справді пішов.
Мама стільки говорить, що мені справді страшно. Хотіла сказати, що якщо він мене полюбить, то не зможе більше кохати іншу, спираючись на кінець моєї книги номер вісім. Але промовчала, інакше була б смішна. Мама дуже боїться. З Борелем вона жартувала, тут бачить серйозне й хоче мене відвернути. Що робить його мені ще дорожчим. Треба завжди діяти навпаки. Але треба ще подивитися, чи він мене схоче, перш ніж відмовляти й боятися, мамо люба. Справді, ви мене лякаєте, ви мене зневірюєте! Якщо справді через рік він мене забуде й повернеться до іншої! Я б убила себе, якби це могло бути.
Хочу навчитися стрибати через скакалку; роздягнулася й почала -- пекельна спека -- зі скакалкою. Обід (сіра сукня, добре). Справді, я не надто бридка. Увечері виїхали з дідусем, тіткою й княгинею до Монако; вона продала свій шиньйон за двадцять п'ять франків і прогуляла їх. У мами страшенно болить голова, Діна лишається. Ах! Як мені набридає маленька донька княгині. Я сказала, що Джоя тут і має собак, як Ренар. Сказала, що тато, знаючи її чоловіка, цілком може піти до неї. Тато хотів собаку; він розповів історію Ренарів у Бадені. Тато цілком визнає, що герцог живе з цією жінкою як чоловік.
Увечері приходять Анічкови; вони переїхали трохи далі від нас.

Примітки

Італійською в оригіналі: «spogliata» (роздяглася).