Щоденник Марії Башкирцевої

Пакуємо валізи з наміром виїхати об одинадцятій, але ні капелюхи, ні сукня не готові. Лишаємося до сьомої вечора. Лаферр'єр надсилає мою сукню -- ліф пасує ще гірше, відсилаю назад.

Nous faisons nos paquets avec l'intention de partir à onze heures mais ni les chapeaux, ni la robe ne sont prêts. On reste jusqu'à sept heures du soir. Laferrière envoie ma robe, le corsage va encore plus mal, je la renvoie.

Виходимо; у Феррі тітка купує черевички, мені теж -- пару на ремінцях. У мене найменша нога в крамниці. Я витратила понад тисячу франків, без сумніву. Знову проходжу повз Кляйна, зупиняюся подивитися на Джою. Але вона не може бути такою красивою насправді, я її пам'ятаю. По-перше, вона дуже фарбується, і потім -- вона не граціозна, хода в неї бридка. Правда, це не стосується рис обличчя й бюсту. Кажу Діні: яка вона красива, але фотограф її дуже прикрасив, хочу запитати його адресу. Заходжу, питаю. Це чудовий фотограф, кажуть мені. Валері, вулиця де Лондр, 9.

Nous sortons, chez Ferry ma tante achète des bottines [...] C'est un photographe excellent me dit-on. Walery, rue de Londres, 9.

Я негайно хочу зробити свій портрет. Кажу це всім.

Je veux à l'instant faire faire mon portrait. Je dis cela à tous.

І матиму успіх -- я жвава, очі відкриті, а це зі мною трапляється не щодня вже місяць.

Et je réussirai, je suis animée, j'ai les yeux ouverts et ça ne m'arrive pas tous les jours depuis un mois.

По дорозі тітка купує одежину. Беремо фіакр і ми -- у Валері, фотографа.

En passant la tante achète un vêtement. Nous prenons un fiacre et nous sommes chez Walery, photographe.

|
|
Піднімаюся на другий поверх. У маленькому сусідньому салоні -- Джоя в різних позах.

Je monte au premier. Dans un petit salon à côté il y a Gioia dans différentes poses.

Я щохвилини зникала, щоб на неї подивитися, поки мене питали, яку картку я хочу. На одній з її фотографій вона дуже відкрита. Я дивуюся, як це, при такому глибокому декольте, нічого не видно. Було б занадто, якщо в її віці вона складена, як я. Хоча мама старша, здається, а все ще як шістнадцятирічна в грудях. Джоя в тисячу разів краща за мене. Але через десять років вона буде старою, через десять років я буду дорослою. Я була б красивою, якби була вищою. Складена, як я складена, і до того ж високий зріст -- було б чудово. Обличчя завжди прийнятне, моє -- не бридке. Я добре зачесалася й піднімаюся. Він дає мені гарні пози, але занадто недбалі.

Je disparaissais à chaque minute pour la regarder [...] Il me donne des poses jolies, mais trop chiffonnées.

Я позувала вісім разів, тричі -- в досить гарній позі, яка не могла вдатися, фотограф наполягає. Четвертого разу я позувала, кажучи собі: ну, якщо цього разу вийде, він... я сама себе розумію. Виходжу, не побачивши результату.

J'ai posé huit fois [...] Je sors sans avoir le résultat.

Подивимося, що з мене зроблять. Поль, який позує після мене, каже, що добре! Йду до набридливої Лаферр'єр. Примірюю, вона поправляє, і я вірю, що цього разу все буде гаразд. У неї стиль, який мені до вподоби. У Мантель капелюхи -- в роботі.

Voyons ce qu'on fera de moi. Paul qui pose après moi, me dit que ça va bien ! Je vais chez l'ennuyeuse Laferrière. J'essaye, elle arrange et je crois que cette fois tout ira bien. Elle a un genre qui me plaît. Chez Mantel, les chapeaux sont en mains.

Повертаємось, валізи складені, сукня приходить -- вона жахлива, не знаю, що робити, плачу, завжди так.

Nous rentrons, les malles sont faites, la robe vient, elle est atroce, je ne sais pas quoi faire, je pleure, c'est toujours ainsi.

Нарешті відмовляюсь від неї, в мене тільки одна сукня -- від Ворта. Мені потрібно ще, яка історія!! Капелюхи приходять -- вони чарівні.

Enfin je la refuse, je n'ai qu'une robe, celle de Worth. Il m'en faut encore, quelle histoire II Les chapeaux viennent, ils sont charmants.

Від'їжджаємо завтра об одинадцятій. Їдемо обідати до російського ресторану. Не знаю, яка в мене буде сукня. Поки не могла мати чорну -- хотіла, а тепер, коли можу, -- не знаю.

Nous partons demain à onze heures. On va dîner au restaurant russe. Je ne sais quelle robe j'aurai. Tant que je ne pouvais pas avoir la noire, je la voulais, et maintenant lorsque je puis, je ne sais pas.

Після обіду ввечері гуляємо бульварами: чоловіки, останні покидьки й іноземки. Жодної великої кокотки.

Après dîner nous marchons sur les boulevards le soir, il y a des hommes, des dernières vilenies, et des étrangères. Pas une seule grande cocotte.

Купила сережки й медальйон (дорожня сукня) -- мак, ромашку; медальйон -- один мак.

J ai acheté des boucles d'oreilles et un médaillon (robe de voyage) un coquelicot, une marguerite, le médaillon est un seul coquelicot.