Середа, 30 липня 1873

О пів на шосту я прокинулася. Після сніданку, в залі ресторану, ми зустріли (точніше, він підійшов до нас) російського генерала Парачинського. Це піший ходець першого розряду — ми його наздогнали. Ми спустилися з Монте Інкантато до вокзалу. Потяг мав привезти Поля. Але марно — шукаємо, нічого. Він, певно, спізнився на потяг. І ми, нещасні, змушені чекати ще шість годин. Ми грали. Після сніданку з великим болем я відігнала їх від столу.
[Закреслено: Я пишу це у вагоні, навпроти мене сидить джентльмен, дуже схожий на Гамільтона. На мить я подумала, що це він, тільки з бородою.]
Ну що ж, ми покинули Монте-Карло. Мені було страшенно шкода виїжджати без мами, така шкода, що вона не змогла поїхати.
Я навіть плакала. Краєвиди гарні, пальми чудові, все дуже красиве на дорозі до Генуї. Але я тужу за чорною північчю й зеленими деревами.
Хочу вже покінчити з від'їздом — і ось ми в дорозі.
Але ось що зі мною сталося: виїжджаючи з Ніцци, я взула нові черевички, і тільки в Монако відчула, що вони тиснуть ноги. Я не звертала уваги, але під Генуєю мої ноги так боліли, що я була змушена залишитися босоніж, у самих панчохах. Потихеньку Діна вигадала їх розрізати до того, що вони спадали з ноги. З усім цим вийти з вагона, дійти до готелю — було непросто. Ми сіли в перший-ліпший омнібус готелю «Куатро Стаджоні», найгіршого в світі; нам дали дві кімнати, які більше скидалися на два стійла.
Увесь час «найщиріша веселість панувала серед нас». О, яка ненависна Італія — через італійців. Який мерзенний народ! Які вони нечепурні. Ми хотіли прийняти ванну, але я не вірила, що в італійському готелі таке щастя можливе. Я попросила жартома — і який же був подив усіх, коли її принесли. З рясним реготом і жартами я сіла до неї. (Я пишу це за столом ресторану на міланському вокзалі.) Тільки о першій я заснула.

Примітки

В оригіналі англійською: after breakfast It was with great pain that I have driven them from the table.
В оригіналі англійською: I write this in the wagon, before me is seated a gentleman very like Hamilton. One moment I thought it was he, only with a beard.
В оригіналі англійською: Well we left Monte-Carlo. I was extremely sorry to part without maman, it is such a pity that she could not come.
В оригіналі англійською: I long to see black north, and green trees.
В оригіналі італійською: tanto doleano.