❦
Неділя, 29 червня 1873
Dimanche 29 juin 1873
У церкві (сіра сукня, гарна). Нікого не було, лише ми й Паттони; ми запросили їх до нас наступної неділі. Бебе почервоніла, побачивши Поля. Ми підвезли їх до старої пані Паттон. Я написала листа Елен і всім дітям. О третій — на морі, нікого не було. Я стрибнула з помосту, потім сіла в маленький човен і, коли відпливла досить далеко, кинулася у воду. Яке хвилювання, Боже мій! Уперше майже за два роки я це зробила; а стрибнути з човна — це було вперше в житті.
A l’église (robe grise, bien). Il n’y avait personne, seulement nous et les Patton, nous les invitâmes à venir chez nous dimanche prochain. Bébé a rougi en voyant Paul. Nous les avons conduits en voiture jusqu’à la vieille Mme Patton. J’ai écrit une lettre à Hélène et à tous les enfants. A trois heures, à la mer, il n’y avait personne. Je me suis jetée du pont et puis je me mis en un petit bateau et quand je fus assez éloignée, je me jetai dans l’eau. Quelle émotion, mon Dieu ! Depuis presque deux ans, je fis cela pour la première fois, me jeter du bateau était la première fois de ma vie.
До нас прийшла княгиня Ґаліцина, потім пані Теплакова, потім графиня де Музе — вона відʼїжджає завтра. Пані Ґаліцина обідала в нас; вона досить мила, але з дивацтвами. Ми всі поїхали на музику: мама, Ґаліцина, Діна і я. Дюрани проїхали повз нас. Одіффре був у кареті, і — яка ж я дурна! — я почервоніла! Мама це побачила. Ми завезли княгиню додому й поїхали за пані Теплаковою; мама пообіцяла їй поїхати до Монако сьогодні ввечері. Дорогою Валіцький каже, що консьєржка називає його бароном; тоді мама:
A la maison vint la princesse Galitzine puis Mme Teplakoff, puis la comtesse de Mouzay, elle part demain, Mme Galitzine a dîné chez nous, elle est assez gentille mais toquée. Nous allâmes tous à la musique: maman, Galitzine, Dina et moi. Les Durand nous passèrent. Audiffret était dans la voiture et, bête que je suis ! j’ai rougi ! Maman l’a vu. Nous avons laissé la princesse chez elle et nous allâmes chercher Mme Teplakoff, maman lui a promis d’aller à Monaco ce soir. En route Walitsky dit que la concierge l’appelle baron, alors maman:
— Марі, а якби Валіцький був бароном і багатий, ти б за нього вийшла?
- Marie, et si Walitsky était baron et riche, l’aurais-tu épousé ?
— Ні, ніколи.
- Non, jamais.
— Він тобі не подобається?
- Il ne te plaît pas ?
— Він дуже хороша людина, але мені не подобається, ні!
- Il est un très bon homme mais il ne me plaît pas, non !
— Зачекай, хто тоді? А може, Халкіонов?
- Attends, qui alors, si, Khalkionoff ?
— О! мамо, ти витягуєш найгірше з найгіршого!
- Oh ! maman tu tires tout ce qu’il y a de plus affreux !
— Ну а Одіффре? ти хотіла б...
- Eh bien ! si Audiffret ? tu voudrais...
— О! ні, ні, він мені не подобається.
- Oh ! non, non, il ne me plaît pas.
— О! ні, Одіффре тобі трохи подобається.
- Oh ! non Audiffret te plaît un peu.
— Ні, зовсім ні.
- Non, du tout.
— Таки трохи.
- Si, un peu.
— Ні, зовсім ні, запевняю тебе. Я знаю, чому ти думаєш так: тому що я почервоніла, коли він проїжджав.
- Non, pas du tout, je t’assure. Je sais pourquoi tu crois; c’est parce que j’ai rougi quand il passait.
— Ні, це не через те — часом червоніють просто так.
- Non ça n’est pas pour cela, on rougit sans rien quelquefois.
— *Зрештою, ти й не знаєш, хто мені подобається.
- D’ailleurs *tu ne sais pas qui me plaît.
— Хто ж?
- Qui donc ?
— Та ти його не знаєш, ви нікого не знаєте.*
- Mais tu ne le connais pas, vous ne connaissez personne.*
Тоді Діна вигукує:
Alors Dina s’écrie:
— *Я знаю хто, чесне слово.
- *Je sais qui, parole d’honneur.
— Тоді якщо знаєш, скажи; скажи, якщо вгадуєш, тоді я скажу правду.
- Alors si tu sais, dis-le, dis si tu devines, alors je te dirai la vérité.
— Так, я знаю.
- Oui je le sais.
— Ну то скажи.*
- Eh bien, dis-le*.
— Гамільтон тобі подобається.
- Hamilton te plaît.
Я знала, що вона скаже. За пʼять хвилин до того.
Je savais qu’elle dira. Cinq minutes avant.
— *Ну вигадала: ось знову опудало, чудовисько, товстун.
- *Eh bien j’ai inventé: voilà encore l’épouvantail, le monstre, le gros.
— Ну так, ось так, я знаю.
- Eh bien oui, c’est comme ça, je le sais.
— Який Гамільтон? — запитала мама. — Рудий?
- Quel Hamilton ? demanda maman, Le roux ?
— Так!* — каже Діна.
- Oui !* dit Dina.
— Звісно, — кажу я.
- Bien entendu, dis-je.
Діна:
Dina:
— *Ну от, бачиш, я знаю. Це твій тип, і Борель тобі теж подобається.
- *Eh bien, tu vois, je sais. C’est ton genre, et Boreel te plaît aussi.
— Ну, і що з того? Обидва красиві, а Гамільтон красивіший за багатьох — він найкрасивіший тут.*
- Eh bien, et qu’est-ce que c’est lui, les deux sont beaux, et Hamilton est plus beau que beaucoup, il est le plus beau ici.*
Мама дивилася на мене ніжно, з усмішкою. Хоч я того й не хотіла, Діна знає. Коли ми залишилися самі, я почала базікати під впливом нашої розмови. Я розповіла, як я нещасна від того, що червонію завжди й усюди. Я їй сказала, що червонію, побачивши будь-кого. Я розповіла їй усе про своє почервоніння, нічого не приховуючи. Потім я сказала:
Maman me regardait tendrement et souriante. Malgré moi, Dina sait. Quand nous fûmes seules, j’ai commencé à bavarder sous l’influence de notre conversation. J’ai dit comment je suis malheureuse de rougir toujours et partout. Je lui ai dit que je rougis en voyant n’importe qui. Je lui ai raconté toutes mes rougeurs sans rien cacher. Puis j’ai dit:
— Ти погано поводишся, Діно.
- Tu te conduis mal, Dina.
— Як це погано?
- Comment mal ?
— Тобто, не те я хотіла сказати, я хотіла... ну!
- C’est-à-dire que, ce n’est pas ça que je voulais dire, je voulais... enfin !
— Ну що? Кажи вже.
- Eh bien quoi ? Finis.
— Ну ось що: ти ж знаєш, як я схильна червоніти, а ти ще й додаєш цього Гамільтона до моїх бід; тепер я червонітиму, побачивши його, цього нещасного Гамільтона.
- Eh bien voilà, c’est que tu sais comme je suis susceptible de rougir, et tu ajoutes encore ce Hamilton à mes peines, maintenant je rougirai en le voyant, ce malheureux Hamilton.
— О! ти й без того червоніла, будь ласка!
- Oh ! tu rougissais sans cela, s’il te plaît !.
(От лихо! вона все помічає.) Я її заспокоювала, але що більше хотіла, щоб мені повірили, то більше казала їй мимоволі протилежне. Річ у тім, що я така велика дурепа! Ідіотка! Для якої немає досить поганих слів. Чому я не можу нічого подумати так, щоб усі про це не дізналися? Я дуже відверта з Діною. Вона чула, як я говорила про Гамільтона вночі уві сні. Ми пройшли всю набережну, говорячи про це. Вона запитала мене, чого я бажаю; я назвала їй усі свої бажання, крім деяких. Але це марно — вона знає.
(Sapristi! elle remarque tout). Je la rassurais, mais plus je voulais être crue, plus je lui disais malgré moi le contraire. Le fait est que je suis une si grande bête ! Une stupide ! A laquelle il n’y a pas d’assez mauvais mots à appliquer. Comment ne puis-je rien penser sans que tous le sachent. Je suis très franche avec Dina. Elle m’a entendu parler de Hamilton la nuit pendant que je dormais. Nous avons fait toute la promenade en parlant de cela. Elle m’a demandé ce que je désire, je lui dis tous mes désirs excepté quelques-uns. Mais c’est inutile, elle sait.
Вона мене відверто дражнить Гамільтоном. «Гамільтон!» — крикнула вона дуже голосно, порушивши тишу; вона мене налякала, перш ніж я зрозуміла, що вона сказала.
Elle me taquine avec Hamilton ouvertement. « Hamilton » cria-t-elle très fort en rompant le silence, elle m’a effrayée avant que je compris ce qu’elle disait.
Мені прикро від того, що сталося: паплюжитимуть його імʼя.
Je suis chagrinée de ce qui arrive, on profanera son nom.
Я певна, що завтра першим словом Валіцького буде «Гамільтон», маленький герцог, і всілякі глузування. Та й це не історія з Борелем — я кохаю серйозно. Не люблю, коли знають. Люблю, коли про нього говорять, але щоб мене не зачіпали. Я справді засмучена тим, що сталося. Мама теж знає. Але зрештою є російське прислівʼя: «Все, що робиться, робиться на краще». Решти ще не знають — може, це ще й заглухне. Я б того хотіла.
Demain je suis sûre que le premier mot de Walitsky sera Hamilton, le petit duc et des moqueries de toutes sortes. Et puis ça n’est pas l’histoire de Boreel, je l’aime sérieusement. Je n’aime pas que l’on sache. J’aime qu’on en parle mais sans me toucher. Je suis vraiment fâchée de ce qui arrive. Maman sait aussi. Mais enfin, il y a le proverbe russe: « Tout ce qui ce fait, se fait pour le mieux ». Tout le reste ne [se] sait pas encore, peut-être cela mourra encore. Je le voudrais.
Діна грає на фортепіано, вона мене дратує! Княгиня Ґаліцина за столом говорила про свого чоловіка: вона його кохає, закохана в нього, а він, негідник, сказав:
Dina joue du piano, elle m’agace ! La princesse Galitzine parlait de son mari à table, elle l’aime, elle en est amoureuse et lui, la canaille a dit :
— Мадам, кохайте кого хочете, я вам не заважаю. Я хочу бути вільним, ви мені набридли.
- Madame, aimez qui vous voulez, je ne vous empêche pas. Je veux être libre, vous m’ennuyez.
Я буду нещасна, бо кохатиму свого чоловіка завжди, і якщо він скаже, що я йому набридла, я помру. Я буду нещасна, безперечно, бо я кохаю і кохатиму все життя. Немає чоловіка, який кохатиме вічно — два роки, а потім холодна дружба, а то й того не буде. Це жахливо!
Je serai malheureuse car j’aimerai mon mari toujours et si lui dit que je l’ennuie, je mourrai, je serai malheureuse, sans doute car j’aime et j’aimerai toute ma vie. Il n’y a pas de mari, qui aimera toujours, deux ans et puis une froide amitié, pas même. C’est affreux !