❦
Четвер, 11 вересня 1884
У вівторок я почала етюд оголеної дитини, з цього може вийти сюжет, якщо буде добре.J’ai commencé mardi une étude d’enfant nu, ça peut faire un sujet si c’est bien.
Учора Еміль приходив вечеряти, його брат дивується, чому нас так довго немає.
Emile est venu dîner hier, son frère se demande pourquoi nous lui manquons depuis si longtemps.
Тож ми їдемо в Булонський ліс сьогодні ввечері, але пізно; він робив своє звичне коло, я вмостилася на його місці — уявіть собі подив усіх трьох, коли вони застали нас там.
Nous allons donc au Bois ce soir mais tard, il faisait son petit tour habituel, je me suis installée à sa place, vous voyez d’ici la surprise de tous les trois de nous trouver là.
Він простягає мені обидві руки, а на зворотному шляху сідає в наш екіпаж, тимчасом як тітка повертається з пані матірʼю та Емілем. А втім, це вже мила звичка.
Il me tend les deux mains et au retour il vient dans notre voiture tandis que ma tante revient avec Mme mère et Emile. C’est du reste une douce habitude.
Поїхати в Булонський ліс мене морально змусили ці дами. Я не хочу. Я це сказала. І з такої дурної причини! Бо я ревную до пані Маккей. Пояснюйте це як хочете. Я вам кажу, як є. Я ревную до пані Маккей і боюся, що він раптом заговорить про неї як про свою майбутню дружину. Це безглуздо. Але отак. Знаєте, бувають такі дивні химери, що якби сказати все щиро, нас мали б за божевільних.
Ce sont ces dames qui m’ont moralement forcée à aller au Bois. Moi je ne veux pas. Je l’ai dit. Et pour une raison si bête ! Parce que je suis jalouse de Mme Mackay. Expliquez cela comme vous voudrez. Je vous dis la chose. Je suis jalouse de Mme Mackay et je crains qu’il n’en parle tout à coup comme de sa future femme. C’est absurde. Mais voilà. Vous savez on a des imaginations si drôles, si on disait tout sincèrement on serait pris pour fous.
А проте тепер зʼясувалося, що вона не бачила його вже пів року. З другого боку.
Pourtant il s’est avéré maintenant que depuis six mois elle ne l’a pas vu. D’un autre côté.