❦
Понеділок, 25 серпня 1884
Приходили з «Фігаро». Яке хвилювання. Вони хочуть кумедних композицій, дитячих сюжетів, на кшталт англійських ілюстрацій. Але дітей французьких.Ils sont venus du « Figaro ». Quelle émotion. Ils veulent des compositions amusantes, des sujets d’enfants, genre illustration anglaise. Mais des enfants français.
Перівʼє занотував «Жан-Жака», з якого я зроблю рисунок, а ще вони надішлють мені розміри, і я зроблю щось інше. Уф! А потім видно буде, чи підійде.
Perivier a pris note de Jean-Jacques dont je ferai un dessin, et en plus ils vont m’envoyer les dimensions et je ferai autre chose. Ouf ! Après on verra si ça convient.
Мама вечеряє в Бастьєнів. Яка близькість! Мені вже геть не хочеться туди йти, це надто по-кухонному. До того ж йому краще. Поки він лежить, це цікаво, а коли сидить, вдягнений, починає жити... Що мені там робити? А втім, він приречений.
Maman dîne chez les Bastien. Quelle intimité ! Je n’ai plus envie d’y aller du tout, c’est trop cuisine. Et puis il va mieux. Tant qu’il est couché c’est intéressant, mais assis, habillé, commençant à vivre... Qu’est-ce que j’irai faire là ? Du reste il est condamné.
Будуть дні, коли йому кращатиме, але по всьому.
Il y aura des jours où il ira mieux mais c’est fini.