❦
Середа, 20 серпня 1884
Сьогодні я дала мамі й тітці піти туди самим, вони подумали, що я лишилася вдома, щоб порисуватися... Приходить Діна й застає мене, коли я лежу.Aujourd’hui j’ai laissé maman et ma tante aller seules là-bas, elles ont pensé que je suis restée à la maison par pose... Dina vient et me trouve étendue.
— То ти не йдеш до Жюля? Ми б сказали йому, що ці дами замкнули нас із ревнощів, а ми втекли через кухню...
- Tu ne vas donc pas voir Jules ? Nous lui dirions que ces dames nous avaient enfermées par jalousie et que nous nous sommes sauvées par la cuisine...
Ця дурниця мене оживляє, я вмить вдягаюся, і ми йдемо туди з нашою історією, яка смішить Жюля. Йому нездужається, але ми з ним розмовляємо вдвох, осторонь. Він наполягає дуже, щоб я була добре влаштована й мала всі вигоди для роботи. Потім... ідеться про перетворення, про прийдешнє життя, про небуття...
Cette bêtise me ranime, je m’habille en un instant et nous y allons avec notre histoire qui fait rire Jules. Il n’est pas bien, mais nous causons tous les deux à part. Il insiste beaucoup pour que je sois bien installée et bien à mon aise pour travailler. Puis... il est question des transformations, de la vie future, du néant...
А тим часом пані Бастьєн-Лепаж, мама, тітка, Діна й Еміль говорять про дамвіллерські яблука, про льодовник...
Pendant que Mme Bastien-Lepage, maman, ma tante, Dina et Emile parlent des pommes de Damvillers, de la glacière...
Треба сказати про цей льодовник: оскільки його служниця знайшла зручніший за наш, він повернув нам наш. Тоді я сорок вісім годин кепкувала з цих дам, та ще й при архітекторі, який розповів це Жюлеві, і тепер слово «льодовник» щоразу викликає жарти.
Il faut parler de cette glacière, comme sa bonne en avait déniché une plus commode que la nôtre, il nous l’a renvoyée. Alors j’ai blagué ces dames pendant quarante-huit heures et devant l’architecte, qui l’a raconté à Jules et maintenant le mot de glacière provoque chaque fois des plaisanteries.
Я ладна філософствувати з цим хворим... Я навіть у цілковитому захваті, але пані Маккей?
Moi, je veux bien philosopher avec ce malade... J’en suis même tout à fait ravie mais Mme Mackay ?
Я не лише знайшла сили туди піти, а й, виявляється, була гарненька! Вільний жакет із сірого рубчастого оксамиту, біле мереживо й круглий капелюшок із сірими пташками та вуаллю.
Non seulement j’ai trouvé des forces pour y aller mais il paraît même que j’étais jolie ! Une casaque lâche en velours gris à côtes, des dentelles blanches et un chapeau rond avec des oiseaux gris et un voile.
Він сказав: ця дитина дуже кокетлива.
Il a dit: cette enfant est très coquette.
Я щойно підвелася після дня лихоманки, і все було вдягнене абияк, але вдається воно лише отак.
Je venais de me lever après une journée de fièvre et tout était mis à la diable, mais ça ne réussit que comme ça.
Дуже ніжна барва обличчя, бліда й трохи рожева, це дуже гарно з сірим. Що ж, він, мабуть, нічого не побачив.
Un teint très délicat, pâle et un peu rose, c’est très joli avec du gris. Bon, il n’a rien vu probablement.
Яка ж чудова натура в Еміля. Я назвала його обмеженим... Я невдало висловилася.
Quelle excellente nature que celle d’Emile. Je l’ai dit borné... Je me suis mal exprimée.
Він дуже розумний, але такий щирий, такий вірний, такий люблячий, такий добрий, що часом аж здається дурненьким.
Il est très intelligent mais si franc et si loyal et si aimant si bon qu’il en paraît quelque fois bête.
І як же він обожнює свого брата.
Et comme il adore son frère.
Тепер, коли він бачить, що братові приємно нас бачити, і знаючи, яка я вразлива, він увесь час силкується бути приємним і уникати найменшої тіні слова, яке я могла б перекрутити... щоб його піддражнити.
Maintenant qu’il voit qu’il a du plaisir à nous voir et me sachant très susceptible il est tout le temps à tâcher d’être agréable et à éviter l’ombre d’une parole que je pourrais interpréter de travers... pour le taquiner.
А Жюль?.. Жюлеві нездужається. Та що ж із ним усе-таки?
Et Jules ?.. Jules ne va pas bien. Mais enfin qu’est-ce qu’il a ?
Якщо він просто-напросто... виснажений, то одужає. Пані Маккей чинить богоугодне діло, не навідуючись до нього, а щойно він оклигає, піде до неї. А поки що йому потрібні бульйони й приязнь.
S’il est tout bonnement... éreinté, il guérira. Mme Mackay fait œuvre pie en ne venant pas le voir, et une fois remis il ira à elle. En attendant ce qu’il lui faut c’est des bouillons et des amitiés.
Ось. Це жорстоко, але це так.
Là. C’est dur, mais c’est ça.
Гаразд, а мої сукні, мої гримаски і?? Та зрештою...
Bien, et mes robes et mes mines et ?? Mais enfin...
Стільки всього...
Tant de choses...