Субота, 7 червня 1884

Ми мовчки готуємося до сьогоднішньої урочистості.
Ось моя сукня з білого шовкового мусліну; ліф, утворений із двох перехрещених драпувань, завʼязано на плечах кінцями цих самих драпувань. Рукав короткий, теж утворений зі завʼязаного клаптя мусліну. Дуже широкий пояс із білого атласу з кінцями, що звисають іззаду. Спідниця зроблена з драпування зліва направо, що спадає до самих ніг. Іззаду два призібрані полотнища подвійного мусліну: одне спадає просто до землі, друге коротше.
У волоссі нічого. Прості білі черевички.
Усе разом — сама довершена невинність. До цього потрібна зачіска а-ля Психея. Гадаю, сукня надзвичайно граційна. Переднє драпування — це мрія. Це так просто й так делікатно, що я таки маю бути гарною.
На мамі буде сукня з чорного дамасту, обсипаного гагатом, дуже довгий шлейф і діаманти.