❦
Пʼятниця, 30 травня 1884
Пані Зарондська — кумедне маленьке створіннячко. Її чоловік, як ви знаєте, сенатор, а ще пишається тим, що він учений, людина начитана, людина непересічна, він переклав чужою мовою російські шедеври й носив жалобу по Ґамбетті. Пані Зарондська — маленька карлиця, яка, певно, була гарненька, у неї семеро дітей, найстаршій двадцять два роки, і тик у правому оці. Теж начитана. Під час свого першого приїзду до Парижа вона ходила в Одеон на «Северо Тореллі», драму Франсуа Коппе. Зачарована до глибини душі, вона пішла й попросила в театрального консьєржа адресу автора, щоб висловити йому своє захоплення. Ось чого не побачиш у Франції. Справжнє, наївне захоплення, що не боїться бути смішним.Mme Zarondsky est un drôle de petit corps de femme. Son mari est sénateur comme vous savez, il se pique en outre d’être un savant, un lettré, un homme supérieur, il a traduit en langue étrangère les chefs d’œuvre russes et a porté le deuil de Gambetta. Madame Zarondsky est une petite naine qui a dû être jolie, qui a sept enfants dont l’aînée a vint-deux ans, un tic à l’œil droit. Lettrée aussi. Lors de son premier passage à Paris elle a été voir à l’Odéon « Severo Torelli » drame de François Coppée. Enthousiasmée à fond elle est allée demander au concierge du théâtre l’adresse de l’auteur pour lui exprimer son admiration. Voilà ce qu’on ne voit pas en France. Un enthousiasme véritable, naïf et ne craignant pas le ridicule.
Тож вона пише Коппе, дістає в нього аудієнцію, пише йому з Рима, привозить йому картину, копію мадонни. Поет дякує їй за картину, висловлюючи жаль, що не може висловити їй цього особисто, бо зайнятий.
Elle écrit donc à Coppée, en obtient une audience, lui écrit de Rome, lui apporte un tableau, une copie de madone. Le poète la remercie du tableau en lui exprimant le regret de ne pouvoir les lui exprimer de vive-voix, n’étant pas libre.
Вона стара, але це не виправдання, це негарно. Пані Зарондська не занепадає духом і не думає, що це може набриднути йому, цьому віршомазові, і що, зрештою... Тож позавчора мені доручають скласти телеграму Коппе.
Elle est vieille mais c’est égal ce n’est pas gentil. Mme Zarondsky ne se décourage pas et ne pense pas que cela peut l’importuner, ce rimeur, et qu’en somme... On me charge donc avant-hier de rédiger une dépêche à Coppée.
Переписаний лист · Lettre à François Coppée rédigée par Marie pour Mme Zarondsky, mai 1884Добродію,Monsieur,Я лишаюся до суботи, мене змушують до цього чотири захоплені панночки, які взяли з мене присягу, що я покажу їм Франсуа Коппе. Хоч би як ви звикли до тріумфів, ви не можете знехтувати цим, за яким стоять молодість і справжнє захоплення. Тож скажіть нам, коли на вас чекати.Je reste jusqu’à samedi, j’y suis forcée par quatre jeunes filles enthousiastes qui m’ont fait jurer que je leur ferai voir François Coppée. Quelque habitué que vous soyez aux triomphes vous ne pouvez dédaigner celui-là qui a pour lui la jeunesse et l’admiration vraie. Dites-nous donc quand il faudra vous attendre.Зое Зарондська.Zoé Zarondsky.
Учора надійшла картка Франсуа Коппе з Французької академії, який матиме за честь зʼявитися до пані Зарондської в пʼятницю о пів на другу — щонайпізніше о другій. І о другій він був тут. Мама, пані Зарондська, панночки Старицькі (небоги Зое), Діна і я.
Hier, on recevait la carte de François Coppé de ('Académie Française, qui aura l’honneur de se présenter chez Mme Zarondksy vendredi à une heure et demie - deux heures au plus tard. Et à deux heures il était là. Maman, Mme Zarondsky, Mlles Staritsky (nièces de Zoé), Dina et moi.
Він зроду не потрапляв на таке свято й, певно, уявив себе Віктором Гюго. Знаєте, я ставлюся до Коппеєвих віршів цілком спокійно, але мене зарахували до чотирьох захоплених панночок, однак він мав помітити, що я не така дурненька, якими видавалися інші. Канробери вечеряли з ним у княгині Матильди, і він розмовляв із Клер, і я кажу йому про це.
Il ne s’est jamais trouvé à pareille fête et a dù se prendre pour Victor Hugo. Vous savez, moi, je suis très calme à l’égard des vers de Coppée, mais j’ai été englobée dans les quatre jeunes filles enthousiastes, pourtant il a dû voir que je ne suis pas si bête que les autres en avaient l’air. Les Canrobert ont dîné chez la princesse Mathilde avec lui et il a causé avec Claire et je lui en parle.
Він умощується в крісло, пʼє чай і курить. Чайний столик приносять уже сервірований, мов у театрі, і настає мить, коли всі ми шестеро дивимося, як він пʼє свій чай!
Il s’installe dans un fauteuil, prend du thé et fume. La table à thé est apportée toute servie comme au théâtre et il y a un moment ou nous sommes toutes les six à le regarder boire son thé !
Цей великий поет це зауважує й доходить у своїй любʼязності до того, що просить показати йому мою майстерню й каже мені на прощання дати йому знати, коли в мене буде якась нова картина для огляду. Це доволі приємний чоловік, але зовнішність його трохи дивує. Невиразна схожість із Наполеоном, погані зуби й вигляд священника.
Il en fait la remarque ce grand poète et pousse la bonté jusqu’à demander à voir mon atelier et à me dire en partant de lui faire signe lorsque j’aurai quelque nouveau tableau à voir. C’est un homme assez agréable mais d’un physique qui surprend un peu. Ressemblance vague avec Napoléon, dents mauvaises et l’air d’un prêtre.
Та все одно я рада з ним познайомитися; у нього блакитні очі, і він раз у раз дивився на мене, говорячи, ніби силкуючись побачити, що я думаю. Загалом він, певно, дуже ніяковів, цей парижанин, посеред такого серйозного захоплення. Я таки намагалася бути... Але ці пані були геть заворожені.
Mais je suis tout de même contente de le connaître; Il a des yeux bleus et il me regardait à tout instant en parlant, comme s’il cherchait à voir ce que je pense. En somme il a dû être très gêné, ce parisien au milieu de cette admiration sérieuse. J’ai bien essayé d’être... Mais ces dames étaient empoignées.
навскоси
Коппе молодший за Тоні, а видається набагато старшим.
en travers Coppée est plus jeune que Tony et paraît bien plus âgé.
Щойно він пішов, приходить Тоні. Дивовижний цей чоловік, бо йому майже сорок шість років, а сьогодні, у сірому костюмі й при денному світлі, я даю йому тридцять пʼять, і то щедро; ну ось хлопець, син великого митця (почесна медаль) тощо. Його картини можна не любити, та однаково офіційно він великий митець, та й сам митець, гарний, як білий день, добре вихований, доволі дотепний... Усе, здається мені, зійшлося так, щоб він міг збирати найвишуканіші любовні врожаї.
Lui parti Tony arrive. Il est étonnant cet homme, car il a près de quarante-six ans, aujourd’hui en complet gris et en plein jour je lui donne trente-cinq ans et je suis généreuse, eh bien voilà un garçon, fils de grand artiste grand (médaille d’honneur) etc. On peut ne pas aimer ses tableaux, n’empêche qu’officiellement il est grand artiste) artiste lui-même, beau comme le jour, bien élevé, suffisamment spirituel... Tout est réuni ce me semble pour qu’il ait pu moissonner les amours les plus huppés.
Що ж, у нього лише дрібні звички з дрібними натурницями, яким до того ж байдуже. Це справді дивовижно. У житті бувають цікаві речі. Не те щоб особисто я вважала його аж таким чарівним, але загалом це дуже гарний хлопець, і навіть я, якби хотіла чи могла... розважатися, як стільки інших дам, не вважала б Тоні неприємним. Тільки в мене ідеї, що... і я волію малого й бридкого Бастьєна-Лепажа чи гладкого Золя, якого я ніколи не бачила.
Eh bien il n’a que de petites habitudes avec de petits modèles qui s’en moquent encore. C’est vraiment étonnant. Il y a dans la vie des choses curieuses. Ce n’est pas que personnellement je le trouve si adorable que ça, mais au point de vue général c’est un très beau garçon et même moi si je voulais ou pouvais... m’amuser comme tant d’autres dames, je ne trouverais pas Tony désagréable. Seulement moi, j’ai des idées qui... et je préfère le petit et laid Bastien-Lepage ou le gros Zola que je n’ai jamais vu.
А проте мені здається, що я дуже дурна, бо не займаюся серйозно єдиним, що того варте. Єдиним, що дарує всяке щастя; що дає забути всі злигодні.
Cependant je trouve que je suis bien bête de ne pas m’occuper sérieusement de la seule chose qui en vaille la peine. De la seule chose qui donne tous les bonheurs; qui fasse oublier toutes les misères.
Кохання. Так, кохання, певна річ. Двоє людей, що кохають одне одного, мають ілюзію своєї абсолютної досконалості, моральної й фізичної. Передусім моральної. Істота, яка вас кохає, справедлива, добра, вірна, великодушна й готова просто й без зайвого здійснювати героїчні вчинки.
L’amour. Oui, l’amour, naturellement. Deux êtres qui s’aiment ont l’illusion de leurs perfections absolues, morales et physiques. Morales surtout. Un être qui vous aime est juste, bon, loyal, généreux et prêt à accomplir les actions héroïques avec simplicité.
Двоє людей, що кохають одне одного, мають ілюзію чудового й досконалого всесвіту, такого, про який мріяли філософи на кшталт Арістотеля й мене. І ось у чому, гадаю, велика принада кохання. У родинних звʼязках, у дружбі, у світі — усюди визирає кінчик вуха людських бруднот: тут зблиск зажерливості, там дурості, там заздрості, ницості, несправедливості, підлоти. А потім друг найкращий має свої приховані думки, і, як каже Мопассан, людина завжди самотня, бо їй несила проникнути в потаємні думки найкращого друга, який сидить навпроти, дивиться на неї й щиро їй звіряється.
Deux êtres qui s’aiment ont l’illusion d’un univers admirable et parfait tel que l’ont rêvé des philosophes comme Aristote et moi. Et voilà je crois ce qui est la grande attraction de l’amour. En parenté, en amitié, dans le monde partout, on découvre le bout de l’oreille des saletés humaines, là c’est un éclair de cupidité, là de sottise, là d’envie, de bassesse, d’injustice, d’infamie. Et puis l’ami le meilleur a ses pensées cachées, et comme dit Maupassant l’homme est toujours seul car il lui est impossible de pénétrer dans les pensées intimes du meilleur ami qui est en face de lui et le regarde et lui fait ses confidences sincères.
Що ж, кохання звершує диво злиття душ... Ти тішишся ілюзією... та байдуже, те, у що ти віриш, існує! Це я вам кажу. Кохання являє світ таким, яким він мав би бути, якби я була Богом.
Eh bien l’amour accomplit le miracle du mélange des âmes... On s’illusionne... qu’importe, ce qu’on croit être existe ! C’est moi qui vous le dis. L’amour fait paraître le monde tel qu’il devrait être si j’étais Dieu.
То що ж тоді?
Eh bien alors ?
Сьогодні ввечері ми йдемо до маркізи де Кастроне; це ще одна паризька цікавинка.
Ce soir nous allons chez la marquise de Castrone; c’est encore une curiosité de Paris.
Пані Маркезі — так її звуть у мистецтві — дуже знаменита викладачка співу, що виховала знаменитих учнів. Виявляється, ця дама заміжня за неаполітанським маркізом, де Кастроне де ла Рохота.
Mme Marchesi en religion artistique, très célèbre professeur de chant, ayant formé des élèves célèbres. Il se trouve que cette dame est mariée à un marquis napolitain, de Castrone de la Rojota.
До того ж вона двоюрідна сестра барона Османа. До того ж Сент-Аман вихваляє її в газетах. Виходить доволі цікавий салон, де чути чудову музику. Її донька чарівна, вона приходила нещодавно, памʼятаєте, з пані Пернетті (з дому Османів).
En plus elle est cousine du baron Haussmann. En plus Saint-Amand la célèbre dans les journaux. Ça fait un salon assez intéressant où l’on entend de la musique admirable. Sa fille est charmante, elle est venue l’autre jour vous vous rappelez avec Mme Pernetti (née Haussmann).
Тож сьогодні ввечері ми йдемо туди. Там пані Краус, Діас де Сорія, Невада, віконтеса де Тредерн, княжна Жанна, подружжя Жід, Рандуен тощо.
Donc nous y allons ce soir. Il y a là Mme Krauss, Diaz de Soria, Nevada, la vicomtesse de Tredern, princesse Jeanne, les Jide, Randouin etc.
Пані де Тредерн — велика дама, якій цієї зими зробили шалену рекламу як аристократичній співачці.
Mme de Tredern est une grande dame à qui l’on a fait une réclame monstre cet hiver comme chanteuse aristocratique.
Вона гарненька, схожа на ситу перепілку; страшенно багата й співає доволі добре.
Elle est jolie, ressemble à une caille grasse; immensément riche et chante assez bien.
Загалом один із рідкісних прийнятних талантів вищого світу.
En somme un des rares talents acceptables du grand monde.
Я в чорному й розмірковую про філософію кохання, а заразом про кохання філософів. Суть речей; а всі ці люди довкола мене мали реальні турботи, безпосередні інтереси, поки я плавала в абстракціях...
Je suis en noir et songe à la philosophie de l’amour, ainsi qu’à l’amour des philosophes. Le fond des choses; et tous ces gens autour de moi avaient des préoccupations réelles, des intérêts immédiats, pendant que je nageais dans les abstractions...