Вівторок, 11 грудня 1883
Уранці: нічого! По обіді начеркала голову п'ятирічної дівчинки, у профіль, що сміється. Я маю намір зробити п'ять чи шість голів, усі сміються. Починається з немовляти восьми місяців, потім сьогоднішня дівчинка. Потім Армандіна (танцівниця, уже зроблена) анфас, у капелюшку й видровій пелерині, з букетиком фіалок на плечі. Потім я додам фертика — Божидара у фраку, що смокче ціпок, потім невинну дівчину й нарешті старого чи стару. Усе це вкупі в одній рамі. «Сміх — притаманний людині». Дуже різні види сміху могли б дати щось забавне. І я зроблю це швидко, як Армандіну, це було б для маленької виставки... Сьогодні ввечері на обіді Байєль і Зарондські, дівчина доволі мила, я розпалююся й виголошую промови про мистецтва. Перед обідом були маршальша й Клер.Matin: Rien ! Après-midi, ébauché une tête de gamine de cinq ans, de profil et qui rit. J'ai l'intention de faire cinq ou six têtes toutes riant. Ça commence par un bébé de huit mois, puis la fillette de cet après-midi. Puis Armandine (la danseuse, déjà faite) de face en chapeau et pèlerine de loutre avec un bouquet de violettes sur l'épaule. Puis je mettrai un gommeux, Bojidar en habit et suçant sa canne, puis une jeune fille innocente et enfin un vieux ou une vieille. Tout ça encadré ensemble. "Rire est le propre de l'homme." Les rires très différents pourraient donner quelque chose de drôle. Et je le ferai comme Armandine très vite, ce serait pour une petite exposition... Ce soir à dîner la Bailleul et les Zarondsky, la jeune fille est assez gentille, je m'échauffe et prononce des discours sur les arts. Avant dîner il y a eu la maréchale et Claire.