Вівторок, 27 листопада 1883

Ця пані та її донька приходили. Вони помітили, що я погано чую. Це жахливо. Аж збожеволіти можна... А крім цього... Довелося показати все, аж до найдрібніших ескізів з альбомів; усе це цікавить дівчину, яка працює всерйоз і розповідає мені про осоружну рутину російського академічного навчання! Їх змушують малювати олівцем замість вугілля, і вони місяць сидять над тим самим етюдом... і не завжди з натури! Побачивши мій живопис, вона спитала, чи це зроблено з натури! Я пояснюю їй натуру, пленер, потребу писати предмети в їхньому середовищі, Париж — сучасні Афіни! Ці пані поїдуть удосконалюватися до Рима після двох років праці в Академії. А мої пані — ці мене доконають. Карагеоргевичі та їхня приятелька, якась княгиня Ябланівська (напівкровки), помчали до готелю Друо й дізналися там, що мою картину продали за сто двадцять п'ять франків. А княгиня Карагеоргевич питає мене сьогодні ввечері, чи я мала дві: одну за чотириста, другу за сто двадцять п'ять. Ця дурна й непотрібна брехня може завдати мені величезної шкоди; її викопають (якщо я матиму талант) при першій-ліпшій нагоді, і коли я продам картину за три тисячі, скажуть, що це триста. Я кажу це цим недолугим жінкам, що цілу годину доводять мені, ніби я неправа, і втішаються фразами про пані Ябланівську, яку утримує добродій Картьє. А я... я ще дурніша за цих жінок, бо даю собі легке, дратівливе, втомливе й непотрібне вдоволення побивати їх їхніми ж власними безладними доводами, які навіть не доводи, а Бог знає що... Безформне нагромадження недоладних слів і консьєржчиного розумування!... Але російська вдача!!! Російська вдача декотрими своїми сторонами страшенно консьєржна... У ній є пекельна самовпевненість, дивовижна впертість, гнучкість, що межує з боягузтвом, дурість; чванство й глухе неуцтво, брехня, брехня, брехня! Уява чи брехня на всякий смак. Бундючність і брехливість, [Замазано: а також злість і навіть грубість. Добре серце] попри все, певною мірою... І все це огорнуте відтінком наївності, що нагадує дикуна... Дитячі лукавства. Божидар днями сказав мені слово, що видалося мені кривим, я насварила його з певною твердістю, його мати перепросила, а він присилає мені сьогодні вранці квіти, перш ніж зважитися знов з'явитися. О, моя система! А я, я обідаю сама сьогодні ввечері, ці пані обідають у Фалеєвих. Гарної забави. Ніколи нічого не спускайте, о друзі мої. Ах! якби ж можна було отак поводитися з тими, у кого хочеш здобути... повагу!

Примітки

Прогресуюча втрата слуху в Марі була симптомом погіршення її здоров'я, імовірно пов'язаного з туберкульозом.
Paris-Athènes moderne: Париж як сучасні Афіни — осередок мистецтва й цивілізації.
Demi-castes: дослівно «напівкровки» — Марі вживає цей термін зневажливо, на позначення мішаного соціального чи етнічного походження.