❦
Вівторок, 7 серпня 1883
Я вся червонію, думаючи, що за тиждень мине пʼять місяців, відколи я закінчила салонну картину. Що я зробила за пʼять місяців? Поки що нічого.Mardi 7 août 1883
Скульптуру, щоправда, та це ще не рахується. Дітлахи не закінчені!!!
De la sculpture il est vrai mais ça ne compte pas encore. Les gamins ne sont pas finis !!!
Я дуже нещасна. Серйозно. Сент-Аман обідав тут і відбарабанив мені весь каталог Лувру, вказуючи майже кожну картину на її місці. Він вивчив це, щоб здобути мою прихильність. Він вважає, що це можливо і що я можу вийти за нього. Він, певно, гадає, що я в безвиході, раз забрав собі це в голову. Він вважає мене занепалою через те, що я погано чую. Коли він пішов, я мало не зомліла з болю. Що я зробила Богові, що Він бʼє мене безперестанку!
Je suis bien malheureuse. Sérieusement. Saint-Amand a dîné ici et m’a débité tout le catalogue du musée du Louvre en indiquant presque chaque tableau à sa place. Il a étudié ça pour entrer dans mes bonnes grâces. Il croit que c’est possible et que je puis l’épouser. Il faut qu’il me suppose aux abois pour se mettre cela en tête. C’est parce que je n’entends pas bien qu’il me croit déchue. Après son départ j’ai failli m’évanouir de douleur. Qu’est-ce que j’ai fait à Dieu pour qu’il me frappe toujours !
Мені ще не досить було всіх моїх лих, треба було ще зробити мене калікою на додачу, на ласку!.. Навіть слуг. Та з цього хоч голову собі розбий!
Je n’avais pas assez de toutes mes misères, il a fallu me rendre infirme par dessus le marché, à la merci de !... Des domestiques même. C’est y aller se casser la tête !
Що собі гадає цей сучасний Потіфар? Якщо він не переконаний, що я ніколи не любитиму нічого, крім Мистецтва, то що ж він думає?
Qu’est-ce qu’il croit ce Putiphar moderne ? S’il n’est pas convaincu que je n’aimerai jamais que l’Art que pense-t-il ?
Він змирився з тим, що його ошукуватимуть? Чи, може, підозрює в мені якусь жахливу ваду?
Il se résigne à être trompé ? Ou bien me suppose-t-il quelque vice épouvantable ?
У Парижі бачиш такі огидні, такі ганебні речі, і це друкується, і це читається, а я маю нещастя розуміти всі ці бруди з півслова чи майже всі. Шлюб із Сент-Аманом був би ганебним шлюбом, бо нас попередили б, нас уже попередили, отже, я вийшла б за нього, знаючи?
On voit à Paris des choses si odieuses, si honteuses et ça s’imprime et ça se lit et j’ai le malheur de comprendre toutes les saletés en abrégé ou presque toutes. Un mariage Saint-Amand serait un mariage honteux car on nous préviendrait, on nous a déjà prévenus et c’est donc en sachant que je l’épouserais ?
Тоді Божидар? Мені байдуже, але... Бо не треба мріяти про жодне завоювання, вони будуть, коли я стану заміжньою і модною, інакше ні... Шлюб із кохання — це годі знайти... Зрештою, за рік це вирішиться.
Bojidar alors ? Ça m’est égal, mais... Car il ne faut rêver aucune conquête, j’en aurai marié et à la mode, autrement non... Mariage d’amour, c’est introuvable... Enfin d’ici un an ça se décidera.
Хто, на вашу думку, обожнюватиме мене з цією вадою? Немає виправдання, цього нема в жодному романі, такого ніколи не бачили — у двадцять років, вродлива, і така, як я!!!
Qui voulez-vous qui m’adore avec ce défaut ? Il n’y a pas d’excuse, ça n’existe dans aucun roman, ça ne s’est jamais vu, à vingt ans, jolie, et telle que moi !!!
Я з цього збожеволію, і моє волосся посивіє.
J’en deviendrai folle et mes cheveux blanchiront.
І ось я шукаю розради... на балу, і коли багато людей, цього не помітно, але ті, хто знає, говорять голосніше, і це наче мене бʼють. Лише визнаний, величезний талант міг би помʼякшити цю безіменну гіркоту.
Et voilà que je cherche à me consoler... au bal et quand il y a beaucop de monde ça ne s’aperçoit pas, mais ceux qui le savent parlent plus fort et c’est comme si on me battait. Il n’y a qu’un talent reconnu, immense qui pourrait atténuer cette amertume sans nom.
Так, я волію Божидара. Божидар був би гордий, закоханий, задоволений, словом, добрий товариш. Сент-Аман був би вершиною всього!
Oui, j’aime mieux Bojidar. Bojidar serait fier, amoureux, content, un bon camarade enfin. Saint-Amand serait le comble de tout !
Хоч сядь та й плач. Я питаю себе, чи молитимуся, чи скажу, що Бога нема. Якщо Він існує, Він як я — Він не чує!
C’est à s’asseoir et à pleurer. Je me demande si je vais prier ou dire que Dieu n’existe pas. S’il existe il est comme moi, il n’entend pas !
То що ж гуркоче, що не терпиться, через що звичайне життя видається мені жалюгідним! Це справжня сила, що в мені, це щось, чого моя бідолашна писанина не вміє висловити!
Alors qu’est-ce qui gronde, qu’est-ce qui s’impatiente, qu’est-ce qui fait que la vie ordinaire me semble misérable ! C’est une force réelle qui est en moi, c’est quelque chose que ma pauvre littérature ne sait pas dire !
Думка про картину чи статую тримає мене без сну цілі ночі, а думка про гарненького пана ніколи на таке не була здатна.
L’idée d’un tableau ou d’une statue me tient éveillée des nuits entières, jamais la pensée d’un joli monsieur n’en a fait autant.
Я була в Луврі сьогодні вранці, щоб подивитися Рафаеля, начитавшись Стендаля. Ну що ж, хоч як я стараюся, з того, що бачу тут, я не можу його полюбити. Мені все-таки більше до вподоби наївність примітивів. Рафаель хитрий і фальшивий.
J’ai été au Louvre ce matin, pour voir Raphaël à la suite d’une lecture de Stendhal. Eh bien quoique je fasse d’après ce que je vois ici je ne puis l’aimer. J’aime encore mieux la naïveté des primitifs. Raphaël est roué et faux.
Божественний, божественний... божественний, чи він божественний? Властивість Божественного — захоплювати нас і переносити наші думки в небесні краї. Рафаель мене стомлює.
Divin, divin,... divin, est-il divin ? Le caractère du Divin est de nous ravir et de transporter nos pensées en des régions célestes. Raphaël me fatigue.
То хто ж божественний? Я не знаю. Чому Стендаль каже, що Рафаель малює душі? У якій із його картин?
Qui donc est divin alors ? Je n’en sais rien. Pourquoi Stendhal dit-il que Raphaël peint les âmes ? Dans lequel de ses tableaux ?
Ось захоплення, яке мені доведеться випрацьовувати. Художник душ — це Бастьєн, хоч би яким величезним і жахливим могло видатися вам це твердження.
Voilà une admiration qu’il me faudra travailler. Le peintre des âmes c’est Bastien quelque énorme et monstrueuse que puisse vous paraître cette assertion.
Сен-Марсо теж зображує душі. І примітиви, наївні й чудові митці, до яких майже належить і вже манірний Перуджино.
Saint-Marceaux représente aussi les âmes. Et les primitifs, naïfs et admirables artistes dont est presque le déjà précieux Perugin.
Та що мені до цих безглуздих величезних полотен, повних науки й правильності, чи навіть до мʼясних нагромаджень Рубенса! Та мені з цим нудно! Та навіщо мені те «Весілля в Кані»! Чи Рафаелеві Богородиці.
Mais que peuvent me faire ces grandes machines absurdes pleine de science et de correction ou même les amas de chair de Rubens ! Mais ça m’ennuie ! Mais que voulez-vous que je fasse des noces de Cana ! Ou des Vierges de Raphaël.
Це не божественне! Ця Богородиця звичайна, і це дитя... До речі, треба було б знов побачити те, що в нього є в Італії. Спогад, який я про це зберегла, несприятливий... «Богородиця в кріслі» — це тип гарненької італійської покоївки, дуже тендітної. Я бачу більше божественності в Мікеланджело, Рафаель Санціо, послухайте це вишукане імʼя. А потім Мікеланджело, навіть Буонарроті, це велике, як Бог.
Ce n’est pas divin cela ! Cette vierge est ordinaire et cet enfant... Au fait il faudrait revoir ce qu’il a en Italie. Le souvenir que j’en ai gardé n’est pas favorable.. La Vierge à la chaise est un type de jolie femme de chambre italienne bien délicate. Je vois plus de divinité dans Michel-Ange, Raphaël Sanzio, écoutez ce nom précieux. Et puis Michel-Ange même Buonorotti, c’est grand comme Dieu.
А я! Я колись зроблю божественний сюжет, щоб побачити...
Et moi ! Je ferai un jour un sujet divin pour voir...
Христос, що проповідує з човна. Та Христос людський...
Un Christ prêchant en bateau. Mais le Christ est humain...
Я хотіла б зображувати лише речі, що беруть за душу, зворушують, змушують трепетати чи мріяти, словом, щось, що чіпляє серце, як прості маленькі полотна Казена; розмір важить мало, але якби досягти такого ефекту на великому полотні... Це було б чудово. Та чи багато тих, хто розуміє Казена?
Je ne voudrais représenter que des choses qui empoignent, émeuvent, fassent palpiter ou rêver, enfin quelque chose qui accroche le cœur comme les simples petites toiles de Cazin; la dimension importe peu, mais si en grand on arrivait à cet effet... Ce serait superbe. Mais combien y-a-t-il qui comprenne Cazin ?
А Навсікая й Аріадна. Прекрасні речі! І якщо моя Весна — відкладена мрія... Навсікая цілком зможе... Ні, Аріадна скоро побачить світ.
Et Nausicaa et Ariadne. Les belles choses ! Et si mon Printemps est un rêve ajourné... Nausicaa pourra bien... Non, Ariadne voir bientôt le jour.
Це починається на А. Весна постане, але я боюся бути смішною, дебютуючи з неї. Однаково я зроблю ескіз, а потім побачимо.
Cela commence par un A. Le Printemps se fera mais je crains d’être ridicule en débutant par là. C’est égal je ferai l’esquisse et puis nous verrons.
Це заспокоює.
Cela calme.