❦
Неділя, 5 серпня 1883
Dimanche 5 août 1883
Зрештою, мені це байдуже.
En somme ça m’est indifférent.
Та мені двадцять чотири роки. Це молодо, скажете ви, але я бачу, що всі, кого я знаю, наче дають мені більше. Уже подейкують, що я не вийду заміж. Ґавіні, запропонувавши силу-силенну людей, більше не пропонують женихів.
Mais j’ai vingt-quatre ans. C’est jeune direz-vous, mais je vois que tous les gens que je connais ont l’air de me donner davantage. On se dit déjà que je ne me marierai pas. Les Gavini après avoir offert un tas de monde n’offrent plus de prétendants.
І очевидно, що в Парижі я ніколи не знайду багатої партії. Гарніші за мене виходили за людей без статку, коли мали посаг, або лишалися в дівках, коли посагу не мали.
Et il est évident qu’à Paris je ne trouverai jamais un parti riche. De plus belles que moi ont épousé des gens sans fortune et lorsqu’elles avaient une dot ou sont restées filles lorsqu’elles n’en avaient pas.
Але шлюб ускладнює те, що, відколи я така, як Ж.Ж. Руссо, мені потрібні безконечне щадливе ставлення, поступливість і делікатність.
Mais ce qui rend un mariage difficile c’est que depuis que je suis comme J.J. Rousseau il me faut des ménagemens, des complaisances et des délicatesses infinies.
Я знайду це, лише взявши за чоловіка такого, як Сент-Аман, я буду вільна, і якщо когось покохаю, то цей хтось не буде чоловіком, з яким я жила б постійно і який міг би мене ображати. Я бачитиму мало людей, майже не робитиму візитів і прийматиму під музику, тож усе буде гаразд.
Je ne trouverai cela qu’en prenant un mari Saint-Amand, je serai libre et si j’aime quelqu’un ce quelqu’un ne sera pas un mari avec qui je vivrais constamment et qui pourrait me froisser. Je verrai peu de monde, je ne ferai presque pas de visites et je recevrai en musique de sorte que tout ira bien.
Але вийти за чоловіка, який одружиться для себе, який буде гарний і багатий... Це годі знайти.
Mais épouser un homme qui se mariera pour lui, qui sera bien et riche... C’est introuvable.
Або за дуже порядного юнака, який одружиться зі мною заради посагу і який, звісно, захоче скористатися ним із дружиною і хіба ж це не цілком природно чесною і як усі? І що ж тоді станеться зі мною?
Ou un jeune homme très bien qui m’épousera pour la dot et qui voudra naturellement en profiter avec la femme et n’est-ce pas tout naturel et honnête et comme tout le monde ? Et qu’est-ce que je deviendrais alors ?
Навіть якщо мене кохатимуть? Він наганятиме на мене нудьгу, заважатиме мені працювати, навіть того не бажаючи. І навіть якби я не була як Руссо, я не пристосувалася б до звичайного існування, як звʼязати себе з байдужим, терпіти його, ділити з ним життя й свій час! робити візити й мати дітей, а він іще братиме з мого статку на свою депутатську кампанію чи навіть на кокоток!
Même si je suis aimée ? Il m’ennuiera, m’empêchera de travailler sans le vouloir même. Et même si je n’étais pas comme Rousseau je ne m’accommoderais pas d’une existence ordinaire, comment me lier à un indifférent, le subir, partager une vie et mon temps avec lui ! faire des visites et avoir des enfants et il prendra encore de ma fortune pour sa députation ou pour des cocottes même !
Ах! Ні.
Ah ! Non.
Дуже багатий князь не одружився б зі мною з кохання, та ще й довелося б витратити цілий сезон, пʼять-шість місяців на те, щоб показуватися, танцювати, нічого не робити, лише бувати у світі... Я не наважуся ризикувати... Бо немає певності вхопити такого князя. Ось Мартінова, яка тільки цим і займається. Тітка водить її всюди, кожного сезону, на всі бали, ось уже три роки це триває — і жодного чоловіка.
Un prince très riche ne m’épouserait par amour, encore faudrait-il dépenser toute une saison, cinq ou six mois à poser, danser, ne rien faire qu’aller dans le monde... Je ne me déciderai à pas à courir le risque.. Car on n’est pas sûr d’en attraper un de prince. Voilà la Martinoff qui ne fait que ça. Sa tante la mène partout, à toutes les saisons, à tous les bals, voilà trois ans que ça dure et pas de mari.
Повернутися до Італії? Мабуть, я так і зроблю, якщо матимемо успіх у посольстві. Через шість років? Незаміжня? Чи знайду я знов закоханих? На мене дивитимуться, як на зблялу. Тоді як, повернувшись заміжньою, я буду сліпуча, і я дуже хотіла б узяти реванш у Римі. Усі ці пані й навіть Двір, усі вони пильно стежили за цими дуже багатими чужоземками, які пробули там три місяці, не виходячи у світ.
Retourner en Italie? C’est ce que je ferai probablement si nous avons des succès d’ambassade. Après six ans ? Pas mariée ? Retrouverai-je des amoureux ? On me regardera comme défraîchie. Tandis que si je reviens mariée je serai éblouissante, et je voudrais bien prendre ma revanche à Rome. Toutes ces dames et la Cour même, ils se sont tous occupés de ces étrangères très riches et qui sont restées, là trois mois sans aller dans le monde.
Ах! які ж великі простачки ми були!!
Ah ! grandes innocentes que nous étions !!
Лише іспанські звичаї трохи схожі на наші російські провінції. У нас не було ані найменшого вміння триматися... це прикро.
Il n’y a que les mœurs espagnoles qui ressemblent un peu à nos provinces russes. Nous n’avions pas la moindre tenue... c’est regettable.
О! узяти реванш перед усіма цими людьми. Цього не досягнеш, якщо поїдеш туди незаміжньою. Ні, треба вийти заміж за Сент-Амана чи за Божидара. Божидар — це товариш, маленький розважливий хлопчина, ощадливий, навіть маніакальний; ось хто був би управителем; Але це був би справжній чоловік, так, та це нічого не означало б...
Oh ! prendre ma revanche devant tous ces gens. Ce n’est pas en y allant jeune fille que ça se fera. Non, il faut me marier avec Saint-Amand ou avec Bojidar. Bojidar est un camarade, un petit garçon rangé, économe, maniaque même; c’est l’intendant qu’il faudrait; Mais ce serait un mari véritable, oui mais ça ne ferait rien...
Його кузен Пʼєр1 одружується з княжною Зоркою, донькою владаря Чорногорії, — шлюб, який цілком може допомогти йому сісти на сербський трон; Пʼєр — голова, войовничий претендент, і він має шанси. Тоді Божидар був би королевичем. Це було б чудово, тим паче що я мушу тут визнати свою незбагненну слабкість до цього титулу княгині.
Son cousin Pierre épouse la princesse Zorka, fille du prince régnant du Monténégro, mariage qui pourra bien l’aider à s’asseoir sur le trône de Serbie; Pierre est le chef, le prétendant militant et qui a des chances. Bojidar alors serait prince royal. Ce serait parfait d’autant plus que je dois avouer ici ma faiblesse inexplicable pour ce titre de princesse.
Це елегантно, це артистично, це чарівно. Графиня, маркіза, навіть герцогиня мене не ваблять. Але княгиня мене зачаровує, мов витвір мистецтва.
C’est élégant, c’est artistique, c’est ravissant. Comtesse, marquise, duchesse même ne me disent rien. Mais princesse me fascine comme un objet d’art.
Княгиня — це вишуканий плюмаж, який мені було б прикро не побачити на своїй голові.
Princesse est un panache exquis que je serais chagrinée de ne pas voir sur ma tête.
Княгиня замінює пʼятсот тисяч ренти. Із Княгинею справляєш враження, витрачаючи [лише] шістдесят тисяч на рік.
Princesse remplace cinq cent mille de rente. Avec Princesse on est imposant en ne dépensant [que] soixante mille par an.
Добре опоряджений особняк, княгиня і красні мистецтва. Решта залежить від мене. Але Кохання?
Un hôtel bien arrangé, princesse et les Beaux Arts. Le reste dépend de moi. Mais l’Amour ?
Зрадити Божидара? Зраджувати — ніколи, нікого.
Tromper Bojidar ? Tromper, jamais, personne.
Та, зрештою, у нас є розлучення, і якщо я знайду якусь надзвичайну нагоду, я знов вийду заміж, а ще ж часто між подружжям буває розлука, я зможу вигадати причини, повʼязані зі здоровʼям, і тоді це не була б зрада, тобто я не ділила б себе, а цього досить.
Mais enfin nous avons le divorce, et si je trouve quelque occasion extraordinaire je me remarierai et puis souvent entre époux, il y a séparation, je pourrai inventer des raisons de santé et alors ce ne serait pas tromper, c’est-à-dire ce ne serait pas partager et cela suffit.
Та, може, я нікого не покохаю. Із Сент-Аманом була б найповніша свобода, і мені здається, що я нею скористаюся.
Mais je n’aimerai peut-être personne. Avec Saint-Amand ce serait la liberté la plus complète et il me semble que j’en userai.
Ви знаєте, що він, жартуючи, говорить про цю можливу асоціацію.
Vous savez que tout en plaisantant il parle de cette association possible.
Домовлено, що він буде лише моїм другом, що я віддаюся мистецтву і що, коли я зраджу і те, й те, ніхто про це ніколи не дізнається.
C’est convenu qu’il sera mon ami seulement, que je me donne à l’art et que si je trahis l’un et l’autre, personne n’en saura jamais rien.
«Я ладен ним бути, — каже він, — Наполеон ним був, а якщо я ним не буду, це буде приємна несподіванка. Та ви дбатимете про мою честь і моє імʼя».
Je suis résolu de l’être, dit-il, Napoléon l’a été, et si je ne le suis pas ce sera une surprise agréable. Mais vous aurez soin de mon honneur et de mon nom.
— Ви такий самий дурний, як усі, Сент-Амане. Ідеться не про вашу честь і не про ваше імʼя, а саме про мою честь і моє імʼя, отже, ніхто у світі не зможе пильнувати їх ревніше за мене. До того ж красні мистецтва не дають мені часу думати про легковажні речі.
- Vous êtes aussi bête que les autres Saint-Amand. Ce ne sera ni votre honneur ni votre nom, mais bien mon honneur et mon nom par conséquent nul au monde ne pourra en être plus jaloux que moi. Du reste les Beaux-Arts ne me donnent pas le temps de penser aux choses légères.
— Скажіть, що вам завадить ваша доброчесність.
- Dites que votre vertu vous empêchera.
— Як хочете, словом, любий мій, ніхто про це ніколи не дізнається. Асоціація, дружба, добірні прийоми, Мистецтва і слава — ось і все.
- Si vous voulez, enfin mon cher on n’en saura jamais rien. Association, amitié, réceptions choisies, Arts et gloire; voilà tout.
Але він захоче мати карету, він її матиме — і все: поселений, нагодований, спокійний, захищений від змін у міністерствах...
Mais il voudra avoir une voiture, il en aura une et voilà tout, logé, nourri, tranquille, à l’abri des changements de ministères...
Ось його переваги. Академія в перспективі — услід за добрими обідами... Він на неї не заслуговує, бо це літературна газетярщина, але з протекціями, інтригами, з усім на світі. І мене бавитиме мати пана Ролана, академіка. Але барон. Баронеса — це дурість.
Voilà ses avantages. L’Académie en perspective à la suite de bons dîners... Il ne la mérite pas, car c’est une gazette littéraire mais avec des protections, des intrigues, avec tout au monde. Et ça m’amusera d’avoir M. Roland, académicien. Mais Baron. Baronne, c’est bête.
Можна було б... Ось скільки списано паперу.
On pourrait... En voilà du papier noirci.
Ми їдемо зненацька до Канроберів і пробудемо там годину. Повернення о восьмій, спека, втома, запах вугілля. Та це все-таки цікаво для спостерігача, я занурюю очі в тисячу існувань, як каже Бальзак, поки тітка чіпляється до Діни чи до мене.
Nous allons surprendre les Canrobert et y rester une heure. Retour à huit heures, chaleur, fatigue, odeur de charbon. Mais c’est tout de même amusant pour un observateur, je plonge les yeux dans mille existences, comme dit Balzac, pendant que ma tante nous cherche querelle à Dina ou à moi.
О! родини, що сваряться, — це невимовне.
Oh ! les familles qui se disputent, c’est ineffable.
Жюль, певно, у Парижі, а його підлеглий братик не показується, бо, мабуть, хотів би привести його, щоб довести мені, що зовсім мене не ненавидить. Я запрошу його на обід, його, Еміля, без того! Ні, він сприйняв би це як завуальоване запрошення.
Jules doit être à Paris et son subalterne de frère ne se montre pas car il voudrait probablement l’amener pour me prouver qu’il ne me hait point. Je vais l’inviter à dîner, lui Emile sans l’autre ! Non, il croirait à une invitation détournée.
З другого боку, я побачуся з цим бовдуром-архітектором, і він нам скаже: мій брат щойно поїхав до Дамвіллера... Хай їде, хай йому грець, але хай не думає, що я розчарована.
D’un autre côté je verrai avec cet idiot d’architecte et nous dire: mon frère vient de partir pour Damvillers... Qu’il y aille nom d’un chien mais qu’il ne pense pas que je suis désappointée.
На жаль, мої колишні висловлювання дають йому на це підстави...
Malheureusement mon langage passé l’autorise...
Цей Кассаньяк справді ница натура. У дописі, який написали про нього два роки тому і який, звісно, був ним же й навіяний, ішлося про одну дуже багату молоду чужоземку, яка, «закохана в цього рицаря», хотіла вийти за нього, але він віддав перевагу хатині й серцю. Це вже й само собою негарно, як гадаєте? А потім майже в усіх цих фейлетонах «Pays» є жінка на імʼя Мусса, прісне імʼя, яким мені набридали вдома і яким послуговувалася матінка Музе. Усе Мусса. Це він або його дружина пишуть під псевдонімами, чи то відомо, що була молода чужоземка, яка, закохана тощо. І ці героїні — росіянки.
Ce Cassagnac est vraiment une nature basse. Dans un article qu’on a fait sur lui il y a deux ans et qui était naturellement inspiré par lui, il a été parlé d’une jeune étrangère très riche qui « éprise de ce chevalier » avait voulu l’épouser, mais il a préféré une chaumière et un cœur. Ce n’est déjà pas joli qu’en dites-vous ? Et puis dans presque tous ces feuilletons du « Pays » il y a une femme qui s’appelle Moussah nom insipide dont on m’ennuyait à la maison et dont se servait la mère Mouzay. Toujours Moussa. C’est lui ou sa femme qui écrivent sous des pseudonymes, ou bien on sait qu’il y a eu une jeune étrangère qui éprise etc. Et ces héroïnes sont russes.
Їдучи до Версаля, ми купили «Pays», який я читаю дуже рідко, і я натрапила на цей фейлетон і росіянку Муссу. Я почервоніла й скривила вуста з огиди.
En allant à Versailles nous avons acheté « Le Pays » que je ne lis que très rarement et je suis tombée sur ce feuilleton et la russe Moussah. Ça m’a fait rougir et plisser la bouche de dégoût.
Я хотіла б побачити Пресек.
Je voudrais voir la Presseq.
Цей великий дурень, може, уявляє собі, що я не виходжу заміж з кохання до нього. ах! велетенський бовдур. Низька натура2. Усі ниці інстинкти. Натура сутенера, знадлива й відразлива. Боже мій, оскільки Ти справедливий, чому Ти попускаєш вірити в речі, яких нема і які так мені шкодять! Так, кажуть, що в мене був роман із Кассаньяком і що саме тому я не виходжу заміж, бо інакше не розуміють, чому, маючи гарний посаг, я й досі ні графиня, ні маркіза.
Ce grand sot s’imagine peut-être que je ne me marie pas d’amour pour lui. ah ! l’immense nigaud. Nature de nègre. Tous les bas instincts. Nature d’Alphonse, séduisante et repoussante. Mon Dieu puisque vous êtes juste, pourquoi laissez-vous croire des choses qui ne sont pas et qui me sont tellement préjudiciables ! Oui, on dit que j’ai eu un roman avec Cassagnac et que c’est pour cela que je ne me marie pas, car on ne comprend pas autrement pourquoi ayant une belle dot je ne suis encore ni comtesse ni marquise.
Дурні. На щастя, ви, жменько добірних істот, вищі люди, ви, любі й кохані повірники, що мене читаєте, Ви знаєте, як воно є. Та коли ви мене читатимете, усі ті, про кого я говорю, мабуть, уже помруть, і Кассаньяк понесе в могилу, де спочиватиме його сало, солодке переконання, що його кохала молода й вродлива чужоземка, яка, закохана в рицаря тощо. Кассаньяк. Дурень. Інші теж у це повірять. Дурні.
Les sots. Heureusement que vous, poignée d’êtres d’élite, gens supérieurs, vous chers et bien-aimés confidents qui me lisez, Vous savez à quoi vous en tenir. Mais quand vous me lirez tout ceux dont je parle seront probablement morts, et Cassagnac emportera dans la tombe ou reposera sa graisse la douce conviction d’avoir été aimé d’une jeune et belle étrangère qui éprise de chevalier etc. Cassagnac. Le sot. Les autres le croiront aussi. Les sots.
Та ви ж добре знаєте, що ні, може, й було б поетично відмовляти маленьким маркізам без копійки із кохання, та, на жаль, я відмовляю їм із розрахунку.
Mais vous savez bien que non, ce serait peut-être poétique de refuser des petits marquis sans le sou par amour, mais hélais moi je les réfuse par raison.
Примітки
Князь Петро Карагеоргійович (1844–1921), кузен Божидара й претендент на сербський трон, улітку 1883 року одружився в Цетинє з чорногорською княжною Зоркою; 1903 року став королем Сербії Петром I. ↩
«Цей великий дурень» — Поль де Кассаньяк. Слова Марії: «Nature de nègre. Tous les bas instincts.» (дослівно «Натура негра. Усі ниці інстинкти.»): расова образа, і друге речення пояснює, що вона під нею розуміє. ↩