❦
Неділя, 1 липня 1883
Отож... Сьогодні вранці я йду до Люксембурзького музею і виношу звідти лише два спогади — «Агар та Ізмаїл» Казена і «Генія, що береже таємницю могили» Сен-Марсо.Dimanche 1er juillet 1883 Donc... Ce matin je vais au musée du Luxembourg et n’en rapporte que deux souvenirs, l’Agar et l’Esmal de Cazin et le Génie gardant le secret de la tombe de Saint-Marceaux.
Увечері на обіді Енгельгардти, піп, Чумаков, Божидар, який пробув цілий день.
Le soir à dîner les Engelhardt, le pope, Tchoumakoff, Bojidar qui est resté toute la journée.
Вільвʼєй удень. Я вкрай запишалася своїми чеснотами, співаю собі хвалу, себе обожнюю, собою захоплююся (тільки перед Діною й Божидаром) і щаслива. Ви й не уявляєте, це спʼяніння... я відчуваю в собі сили... Я трохи попрацювала над «Святими жінками»... Це буде гарно, гарно...
Villevieille dans la journée. Je suis très montée sur mes mérites, je chante mes louanges, m’adore, m’admire (seulement devant Dina et Bojidar) et suis heureuse. Vous ne vous imaginez pas, c’est une ivresse... je me sens des forces... J’ai travaillé un peu aux Saintes femmes... Ce sera beau, beau...
Що ще? Ґабріель пише мені листа зі співчуттями, цей вишуканий дипломат. А потім? А потім усе, і моя писанина.
Quoi encore ? Gabriel m’écrit une lettre de condoléances, ce diplomate distingué. Et puis ? Et puis c’est tout et ma littérature.
О! Вона процвітає, я ще нічого не пишу, я веду облік речей, що додаються до інших у моїй памʼяті та на окремих аркушах... А коли матиму досить документів, я спробую... Мій роман отут, я його не подерла, ще побачу... це божевілля, я вважаю себе здатною на все. Я себе люблю.
Oh ! Elle prospère, je n’écris rien encore, je rends des comptes des choses qui viennent s’ajouter à d’autres dans ma mémoire et sur des feuilles volantes... Et quand je serai munie d’assez de documents je tâcherai de... Mon roman est là, je ne l’ai pas déchiré, je verrai bien... c’est une folie, je me crois capable de tout. Je m’aime.