❦
Неділя, 15 квітня 1883
Моя хвороба [Слова зачорнено: занурює мене в] знесилення, що робить мене байдужою до всього.
Ma maladie [Mots noircis: me plonge dans une] prostration qui me rend insensible.
Жюліан пише, що картину ще не повісили. Що Тоні не може обіцяти найкраще місце на рівні очей1, але оскільки мене ще не повісили... те, що можна буде зробити, буде зроблено. Що Тоні дуже сподівається на невелику нагороду, яка охопить і живопис, і пастель.
Julian écrit que le tableau n'est pas encore accroché. Que Tony ne peut pas promettre la cimaise mais comme je ne suis pas encore accrochée... ce qui pourra être fait sera fait. Que Tony espère fortement une petite récompense *englobant peinture* et pastel.
Ще два місяці тому я не сподівалася нічого подібного, а тепер лишаюся байдужою, наче йдеться зовсім не про мене. Ця відзнака, від якої я мала б зомліти...
Je n'espérais rien de semblable il y a seulement deux mois et je reste insensible comme s'il n'était pas question de moi. Cette mention qui devait me faire évanouir...
Примітки
Фр. cimaise — карниз для розвішування на Салоні, найжаданіше місце, на рівні очей. ↩