Субота, 17 березня 1883

Сьогодні приходила пані де Шаретт, тож сьогодні ввечері ми їдемо на прийом до герцогині де Фітц-Джеймс.
Дуже просто, у білому, з косою на спині, на вигляд дуже юна.
Мала пані де Соні була там і трималася дуже невимушено. Справді неабияка самовпевненість, адже герцогині її відрекомендували в нас. Ще трохи — і вона сказала б нам, що це вона ввела нас туди. Бувають на світі нечувані нахаби. Це дуже блискуче, словом, це найкраще, що є у Франції, — справжнє Передмістя.
Я думала про Бальзака. Але щоб розважитися... Ні. Я майже нікого не знаю, а ще, оскільки нас не підтримує посольство, це страшенно важко... Я тримаюся з якнайповнішою стриманістю.
А мама хотіла б, щоб я була така жвава, як мала Соні, що заміжня, мати, вагітна, француженка, невістка генерала, приятеля пана де Шаретта. Хоч би там як, а без нас її тут не було б!
Бо вона живе у своїх батьків, які з товариства Байоль, а пан де Соні — дванадцятий генералів син і без шеляга, словом, виходить, що це геть звичайна річ... Але мені видається жахливим одружитися з дівчиною й опинитися на утриманні в її тестя й тещі.
На пані де Монтебелло була її славнозвісна біла сукня з оксамиту-епенгле, дуже проста, на античний лад. Вона буквально засліплива красуня, хоч — чи тому що — трохи занадто огрядна.
На мить мені захотілося думати, як моя родина, і пристати на шлюб з Алексісом... Але це було б не те, що треба!... Передусім треба домогтися, щоб нас прийняло посольство. Без цього завжди буде якась тінь... Дрібний француз із доброю ріднею провів би мене всюди, але моє життя не владналося б. Він одружився б заради себе, тобто заради посагу... Я не була б вільна... А я куди більше волію сербський шлюб, але після посольства... Ось тоді це було б блискуче.
Княгиня й вільна, бо цей маленький слов'янин лишив би мені малярство, скульптуру й світ — лише коли я того захочу. І зрештою, він одружився б зі мною не так, як якийсь там віконт, що вимагатиме принесеного йому в жертву домашнього вогнища... Словом, усі ці міркування довершуються в моїй голові, і найвища мета тепер — здобути в Росії могутню підтримку... Це не неможливо.