Примітки
«Вольтер» (фр. «Le Voltaire») — літературно-політична республіканська газета тієї доби, сентиментальна за тоном; протиставлена холоднішій, скептичнішій манері «Фігаро». ↩
Мірабо — Оноре Ґабріель Рікеті, граф де Мірабо (1749–1791), великий оратор і провідник ранньої Французької революції, чий державний похорон 1791 року теж відзначався дивною відсутністю явної скорботи серед публічного видовища. Цю паралель часто проводили в матеріалах про Ґамбетту. ↩
Скобелєв — генерал Михайло Скобелєв (1843–1882), російський військовий герой російсько-турецької війни, палкий прихильник франко-російського союзу та повернення Ельзасу-Лотарингії. Він помер у липні 1882 року — друга велика втрата, яку Марі пов'язує зі смертю Ґамбетти. ↩
Шанзі — генерал Альфред Шанзі (1823–1883), один із найшанованіших французьких командувачів франко-прусської війни й палкий прибічник російського союзу задля реваншу. Він помер у січні 1883 року, саме коли помер Ґамбетта, — разюче збіг утрат. ↩
Флоке — Шарль Флоке (1828–1896), радикальний республіканський політик, відомий театральним ораторським стилем і відкинутим назад волоссям. ↩
Греві — Жуль Греві (1807–1891), президент Французької республіки, обачний, консервативний чоловік, чиє обличчя й характер у грі Марі з іменами відповідали його прізвищу. ↩
Рошфор — Анрі Рошфор (1831–1913), найвідоміший полемічний журналіст Третьої республіки, відомий ущипливим сарказмом і буйним волоссям («чубом»). ↩
«c'est arrivé» — курсив Марі: «це сталося», тобто що вона вже «досягла свого» (пор. «je me crois arrivée», 23.11); слово французьке, не англійське. ↩