П'ятниця, 27 жовтня 1882

CZ ENUKFR

Цілуються в губи, наче це геть просто, і це відбувається між коханцями або жінкою й чоловіком... Потім цілуються в шию, у щоки тощо, а публіка нічого не каже; їм це здається простим. І ситуації, які в нас освистали б... Світські панни, симпатичні дівчата з п'єси дають ляпаси юнакам, які освідчуються їм і яких вони підозрюють, що ті люблять лише їхній посаг. Зрештою... Якби все це відбувалося у світі кокоток¹, або в королівствах фантазії, або в Оффенбаховій античності, з супроводом усіх веселощів, усіх звичних дурощів... ще б нічого, але нам показують буржуа, поміщиків, людей, як ви та я, і це серйозно... Не знаєш, що й сказати. Сьогодні це маленька дикунка, інженю, яка обожнює чоловіка такого ж одруженого, як і зрілого, розбещеного й дотепного (у п'єсі), і щоразу, коли вони лишаються наодинці — а це трапляється щомиті, — вони цілуються від душі, інженю нічого не підозрюючи, а він задля втіхи, а потім увечері настає мить, коли пан відсувається, а інженю каже йому: чому ти мене уникаєш, про що ти думаєш, я ж, зрештою, жива істота, моя кров кипить тощо, тощо. Зрештою... Вона йде провести ніч у юнака, який її кохає, і повертається сказати старому та його дружині — бо є молода й гарненька дружина, — що це він, старий спокусник, в усьому винен, бо він так розбурхав їй чуття, що вона була змушена... [замазано: поговорити] з кимось... а що той юнак був там... Він одружується з нею і, називаючи її: моя наречена, так шалено цілує її в губи, що завтра в неї довкола буде синець, це вже напевно. Це грубо, але, зрештою, не аморально, це викликає в тебе відразу до кохання й не пробуджує геть нічого. А ще було кумедно: ми в ложі бенуар ліворуч, а наші кавалери в першому ряду, і поки ці бідолашні актори надсаджувалися, ми перемовлялися знаками, а в антрактах розмовляємо у вітальні ложі. Я гарна, і всі, хто мене бачить, ідуть, повторюючи це. Здається, я дуже погарнішала, і Гарницький вважає, що я геть схожа на пані Мілорадович, яка була, як відомо, славетною красунею, надто тут.

On s'embrasse sur les lèvres, comme si c'était tout simple et ça se passe entre amants ou femme et mari... Puis on s'embrasse sur le cou, sur les joues etc. et le public ne dit rien; ça leur paraît simple: Et des situations qu'on aurait huées... Des demoiselles du monde, des jeunes filles sympathiques de la pièce donnent des soufflets à des jeunes gens qui leur font des déclarations et qu'elles soupçonnent n'aimer que leur dot. Enfin... Si tout ça se passait dans le monde des cocottes ou dans des royaumes de fantaisie ou l'antiquité d'Offenbach, et avec accompagnements de toutes les gaietés, toutes le folies d'usage... passe mais on nous montre des bourgeois, des propriétaires, des gens comme vous et moi et c'est sérieux... On ne sait qu'en dire. Ce soir c'est une petite sauvage, une ingénue qui adore un homme aussi marié que mûr qui est corrompu et spirituel (dans la pièce) et chaque fois qu'ils se trouvent seuls et cela arrive à chaque instant ils s'embrassent à bouche que veux-tu, l'ingénue sans se douter de rien et lui par plaisir, puis le soir il arrive un moment ou le monsieur recule et l'ingénue lui dit: pourquoi me fuis-tu, à quoi penses-tu, je suis un être vivant en somme, mon sang bout etc. etc. Enfin... Elle va passer une nuit chez un jeune homme qui l'aime et revient dire au vieux et à son épouse car il y a une épouse jeune et jolie que c'est lui le vieux séducteur qui est cause de tout car il lui a troublé les sens au point qu'elle a été obligée de... [Mot noirci: parler] avec quelqu'un... et que ce jeune se trouvant là... Il l'épouse et l'appelant: ma fiancée il lui applique un si furieux baiser sur la bouche qu'elle aura un bleu demain tout au tour, pour sûr. C'est grossier mais en somme ce n'est pas immoral, ça vous dégoûte de l'amour et n'éveille absolument rien. Et puis c'était drôle, nous sommes dans la baignoire à gauche et nos cavaliers au premier rang, pendant que ces pauvres acteurs s'escrimaient, nous causions par signes et dans les entractes on cause dans le salon de la loge. Je suis jolie et tout ceux qui me voient s'en vont en le répétant. Il paraît que j'ai bien embelli et Garnitsky trouve que je ressemble tout à fait à Mme Miloradovitch qui a été une beauté célèbre comme on sait, surtout ici.

[замазано: Це дало б] невиразну надію побачити кількох людей, а так я вже була змирилася з тим, що повернуся, нікого не побачивши, і то з радістю, бо коли перемагає мистецтво, я хочу, щоб мене лишили в спокої, а воно часто перемагає... Зрештою, я тепер вийшла б заміж лише казково, інакше не варто й заходитися. А ще краса мене мало обходить, ніхто мені не сподобається, я нікого не покохаю. Я звикла думати про великого Кассаньяка, є тільки він; і чи в театрі, чи на балу, [замазано: нерозбірливо при] гарному місячному сяйві, чи в кареті серед поля в Росії я завжди уявляю його поруч; я майже ніколи не поринаю в роздуми без того, щоб він не був зі мною, а коли я мрію, то завжди з ним. А він про це навіть не здогадується. Погодьтеся, що я романтична, чиста, мила і що я цілком заслуговувала б... Але чому в романах говорять про страждання, про млості, про шаленства, — я ж така спокійна, я живу з цим і не нарікаю.

[Mots noircis: Ça donnerait un] vague espoir de voir quelques personnes, sans ça j'étais déjà résignée à revenir sans avoir vu personne et avec joie car lorsque l'art l'emporte je désire qu'on me laisse tranquille et il l'emporte souvent... Enfin je ne me marierais à présent que fabuleusement, autrement ce n'est pas la peine. Et puis la beauté m'importe peu, personne ne me plaira, je n'aimerai personne. J'ai l'habitude de penser au grand Cassagnac, il n'y a que lui; et que je sois au théâtre, au bal, [Mots noircis: illisible par] un beau clair de lune ou en voiture en plein champs en Russie je me le figure toujours là; je ne me recueille presque jamais sans qu'il soit avec moi et si je rêve c'est toujours avec lui. Et il ne s'en doute même pas. Avouez que je suis romanesque, pure, gentille et que je mériterais bien... Mais pourquoi parle-t-on de souffrances, de langueurs, de folies dans les romans, je suis si tranquille, je vis avec cela et je ne m'en plains pas.

Примітки

Кокотки — дами півсвіту, утриманки сумнівної доброчесності. ↩