Субота, 1 липня 1882

Що ж, стало краще, і передусім усі мої полотна й малюнки зібрані тут, я переглядаю їх і повертаюся до життя. Зранку я працюю з Ірмою; приходив Еміль Бастьєн, і ми просиділи, балакаючи про мистецтво, понад дві години. Це такий славний хлопець, не лестун, розумний, а оскільки він брат Бастьєна, то здається, ніби чуєш поради й думки того другого. Я сміюся з ним із цього — набридлива пісня про славетного брата; ми з цього жартуємо. Пані Картрайт каже, що «Еміль Бастьєн-Лепаж вважає вас утіленням усіх мрій поета». То людина зі смаком, виходить? Як той американець Сіммонс, який бачив мене з панною Лонстадт у Медевіка і сказав малій Лонстадт, що, якби був багатий, ходив би за мною всюди. Ось це жінка.
Бачите, які успіхи. А втім, я подобаюся лише розумним людям. О марнославство... Ні, це правда: митці, чи то жінки, чи чоловіки, завжди мислять понад своє становище.
Байєль на обіді й Божидар зі своїми вічними застарілими й перекрученими плітками. Він нічого не знає, чує все навиворіт і вигадує. А втім, відколи він вважає себе митцем, манери в нього кепські, а розмова сміховинна. Цей бідолашний Еміль архітектор, але на вигляд цього не скажеш, і він добре відгукнувся про кілька полотен та підбадьорив мене.
Фальшиві компліменти впізнаються й ранять.
А вчора, вчора ми працювали над його портретом, і оскільки на терасі дощило, я попросила пальто справжнього Бастьєна та його капелюх, отже, тепер усе було повне: майстерня, палітра, пензлі, полотно, брат і одяг. Усе Бастьєнове. Рік тому я вишукувала романтичні способи проникнути в цей храм — наприклад, перевдягтися американкою й запропонувати п'ятсот франків для бідних, щоб подивитися, як він працює. Знати, вітати, наблизитися до людини таланту... Я добре знаю, що в Парижі майже всі мають це щастя, але я ним дорожу... Це для мене так нове, і я так цим пишаюся! Сьогодні ввечері за обідом мені випало сказати: Бастьєн-Лепаж приходив до мене... і я мимоволі зробила паузу, аби посмакувати це сполучення складів, яке мало таке приємне значення. Це лише брат, але другий теж приходив і ще прийде, а з брата я роблю собі приятеля, доброго товариша. Або сказати: Каролюс-Дюран казав мені днями, що... Або: ми обідали тісним колом — Бастьєн, Жерве, Каролюс... Або [замазано: Бразза розповідав мені] вчора...

Примітки

Анрі Жерве (1852—1929) — модний паризький живописець, відомий світськими портретами та жанровими сценами.