❦
Пʼятниця, 23 червня 1882
О пʼятій ми з Лонстадт і Діною в Еміля Бастьєна, який нам позує. Я малюю його на маленькій дощечці номер 3 чи 4, здається.A cinq heures Lônstadt, Dina et moi sommes chez Emile Bastien qui pose pour nous. Je le fais sur une petit panneau de 3 ou 4 je crois .
Я малюю на власній палітрі Бастьєна, його фарбами, його пензлем, у його майстерні, і з його братом за натурника!..
Je peins sur la propre palette de Bastien, avec des couleurs à lui, son pinceau, son atelier et son frère pour modèle !...
Одне слово, це мрія й дитячі вибрики, забобони; маленька шведка хотіла торкнутися його палітри, я зберегла трохи його старої фарби, і рука в мене тремтіла, і ми сміялися!.. Брат говорить геть як Ґабріель... Щось проникливе й миле...
Enfin c’est un rêve et des enfantillages, des superstitions, la petite Suédoise voulait toucher à sa palette, j’ai gardé de sa vieille couleur et la main me tremblait et nous riions ! ... Le frère parle tout à fait comme Gabriel... Je ne sais quoi de pénétrant et de gentil...
Цей сеанс, що тривав дві години, змушує нас спізнитися на вечір у Сорбонні, де пана де Бразза1 приймають у члени Географічного товариства. Це близький приятель Фітц-Джеймсів, він сам приходив принести нам квитки, але понад тисяча людей не змогла потрапити всередину, проте ми маємо терпіння слухати від дверей, і щойно засідання скінчилося, ми йдемо привітати тріумфатора й сказати «добридень» паням де Шаретт і Ґонто-Бірон; мама гадає, що мала де Шаретт без тями від Бразза, — можливо; вони виросли разом.
Cette séance qui a duré deux heures nous met en retard pour la soirée de la Sorbonne ou M. de Brazza est reçu membre de la Société de géographie. C’est un ami intime des Fitz James, il est venu lui-même nous apporter des billets mais plus de mille personnes n’ont pu entrer, pourtant nous avons la patience d’écouter de la porte et si tôt la séance finie nous allons féliciter le triomphateur et dire bonjour à Mmes de Charette et Gontaud-Biron, maman croit que la petite de Charette est folle de Brazza, possible; ils ont été élevés ensemble.
Зрештою, завдяки цьому ми маємо честь лишатися в цьому славному колі й проходити крізь привілейовані двері.
Enfin cela nous procure l’honneur de rester dans ce cercle glorieux et de passer par les portes privilégiées.
Пані де Бразза, мати, стояла біля сина, обоє ладні зомліти; мене все це не зворушує... Як на мене, краще добре виліплений ніс.
Mme de Brazza la mère se tenait près de son fils, tous deux prêts à défaillir; tout cela me laisse froide... J’aime mieux un nez bien modelé.
Примітки
Пʼєр Саворньян де Бразза (1852—1905) — італійсько-французький дослідник, який щойно повернувся зі своєї уславленої експедиції до Конго, з нагоди чого його й приймали до Географічного товариства. ↩