❦
Четвер, 8 червня 1882
Великий обід у нас. Герцогиня де Фітц-Джеймс, панна де Шаретт, але ось план (див. с. 22)Grand dîner chez nous. La duchesse de Fitz James, Mlle de Charette mais voici le plan (voir p. 22)
Увечері до того ж граф і графиня де Беарн, пан і пані Жід, пан і пані Рандуен, Монтґомері, Меліссано, обидва Піньятеллі, Реманн і пʼятеро чи шестеро молодиків, яких привели, гадаючи, що ми танцюватимемо.
Le soir il y a en plus le comte et la comtesse de Béarn, M. et Mme Jide, M. et Mme Randouin, Montgomery, Melissano, les deux Pignatelli, Rehmann et cinq ou six jeunes gens qu’on a amenés croyant qu’on allait danser.
навскоси
Не забуваймо, що славетний мандрівник граф де Бразза1 — приятель Фітц-Джеймсів, і ми познайомилися з ним у Лессепсів.
en travers N’oublions pas que le célèbre voyageur comte de Brazza qui est l’ami des Fitz James et que nous avons connus chez les de Lesseps.
Це мама звеліла їх привести — вона ніколи не хоче мене слухати.
C’est maman qui ne veut jamais m’écouter et qui a dit d’en amener.
Каролюс був чарівний, чудовий, прекрасний. Коли пані де Фітц-Джеймс, де Тюренн і де Шаретт ідуть, ми переходимо до моєї майстерні, усі юрмляться на підлозі, на подушках, на ведмежих шкурах! Каролюс співає, грає, балакає; дивовижна натура. На початку вечора Надо2 проспівав три чи чотири пісні, а під кінець Морель3 зважився видати один номер. Не люблю я цього великого баритона, його мистецтво банальне. Але Каролюс, який памʼятає, що ми зустрічалися у Файє, — пригадуєте, того вечора, три роки тому, коли ми з Бертою в супроводі Божидара досліджували Латинський квартал, ішов сніг, було холодно. Після тієї зустрічі у Файє ми призначили йому побачення на святі Мурсії4 екстравагантним листом. І все це він розповідає мені за обідом.
Carolus a été charmant, adorable, ravissant. Lorsque Mmes de Fitz James, de Turenne et de Charette s’en vont, on passe dans mon atelier, tout le monde s’entasse par terre, sur les coussins, sur les peaux d’ours ! Carolus chante, joue, cause; c’est une nature étonnante. Nadaud avait dans le commencement de la soirée trois ou quatre chansons et vers la fin Maurel s’est décidé à lâcher un morceau. Je n’aime pas ce grand baryton, son art est commun. Mais Carolus qui se souvient de nous avoir rencontrés chez Fayet, vous vous rappelez l’autre soir, il y a trois ans quand Berthe et moi accompagnées de Bojidar avons exploré le quartier latin, il neigait, il faisait froid. A la suite de cette rencontre chez Fayet, nous lui avons donné rendez-vous à la fête de Murcie par une lettre extravagante. Et il me raconte tout cela à dîner.
Отже, ми, так би мовити, спільники — між нами труп!
Alors nous sommes comme qui dirait complices, il y a un cadavre entre nous !
Ах! Яка ж кумедна істота! Уявіть собі, він мало не пробудив у мені ревнощів, балакаючи з Брізбен. О, ці порожні серцем жінки. А Ґабріель? А Тоні — Жюліан забрав його о пів на першу. Через це Каролюс став мені менш цікавий... Зрештою, усе це, усе це, усе це — а серце в мене однаково справді порожнє. Ось результат цього вечора, на якому я явила свою найбільшу вроду у вишуканому білому вбранні, з шиєю, до якої прикипали довгими поглядами чоловічі очі... старший із Піньятеллі досить милий, надто поряд зі своїм дурником-братом, якому лише двадцять років і пʼятсот тисяч франків ренти. Він грав на мандоліні, Одетта співала. Ах! Я повеселилася з цим бісом Каролюсом-Дюраном. Тільки от що лишається після всього цього?? Щось вимушене... Бо зрештою... Не знаю що.
Ah ! cet être est amusant ! Figurez-vous qu’il m’a fait éprouver presque de la jalousie en causant avec Brisbane. Oh les femmes au cœur vide. Et Gabriel ? Et Tony, Julian l’a enlevé à douze heures et demie. Cela m’a rendu Carolus moins intéressant... Enfin tout ça, tout ça, tout ça, ça n’empêche pas que j’ai vraiment le cœur vide. Voilà le résultat de cette soirée où j’aie donné mon maximum de beauté dans une toilette blanche exquise, avec un cou auquel les yeux des hommes s’attachaient par de longs regards... l’aîné des Pignatelli est assez gentil, surtout à côté de son bêta de frère qui n’a que vingt ans et cinq cent mille francs de rente. Il a joué de la mandoline, Odette a chanté. Ah ! Je me suis amusée avec ce diable de Carolus-Duran. Seulement au bout de tout ça, quoi ?? Je ne sais quoi de forcé... Car après tout... Je ne sais pas quoi.
А живопис?? Пастель дуже добра, Тоні сказав мені це знову сьогодні ввечері. Але цей тиждень був справді жалюгідний, я малювала на жах!.. Ах! Ніколи в мене не буде таланту...
Et la peinture ?? Le pastel est très bon, Tony me l’a dit encore ce soir. Mais cette semaine a été vraiment déplorable, j’ai peint à l’horreur !... Ah ! je n’aurai jamais de talent...
Уже по четвертій, надворі білий день, я наглухо зачиняю віконниці, щоб улаштувати собі штучну ніч, поки сині блузи робітників уже снують вулицею, йдучи на роботу.
Il est plus de quatre heures, il fait grand jour, je ferme hermétiquement les volets pour me faire une nuit artificielle pendant que les blouses bleues des ouvriers passèrent dans la rue allant au travail déjà.
Бідні люди. Дощить, ще й пʼятої немає, а ці бідолахи вже гарують, тоді як ми... що скиглимо над своїми мереживними нещастями від Дусе...
Pauvres gens. Il pleut, avant cinq heures du matin ces malheureux peinent et nous... qui geignons sur nos malheurs de dentelles de chez Doucet..
І ось... я написала заяложену фразу, банальність... Кожен у своїй сфері страждає й скаржиться, і в кожного на те є вагомі підстави... А я цієї миті ні на що не скаржуся, бо коли в мене немає таланту, то в цьому ніхто не винен... Так само як і в тому, що я ще не знайшла блискучого чоловіка... Я скаржуся лише на речі несправедливі, неприродні й огидні, на кшталт безлічі речей у минулому... Та й у теперішньому теж, хоча... А проте ця самотність була благом, яке, можливо, привело б мене до таланту.
Voilà que... j’ai fait une phrase commune et une banalité... Chacun dans sa sphère souffre et se plaint, et chacun a de bonnes raisons pour cela... Moi à l’heure qu’il est je ne me plains de rien car si je n’ai pas de talent personne n’en est coupable... Et de même si je n’ai pas encore trouvé un mari brillant... Je ne me plains jamais que des choses injustes, pas naturelles et détestables comme une quantité de choses dans le passé... Et dans le présent encore bien que... Pourtant cet isolement était un bien qui me mènerait peut-être au talent.
Щасливий Каролюс: він знаменитий і вважає себе найвеличнішим митцем усіх часів.
Heureux Carolus qui est célèbre et qui se croit le plus sublime artiste de tous les temps.
Я поїду до Бретані й там працюватиму...
Je vais partir pour la Bretagne et y travailler...
Примітки
Пʼєр Саворньян де Бразза (1852—1905) — дослідник, який відкрив Конго для Франції. ↩
Ґюстав Надо (1820—1893) — плідний автор пісень і шансоньє. ↩
Віктор Морель (1848—1923) — уславлений баритон, згодом перший виконавець Яго та Фальстафа в операх Верді. ↩
Мурсійська повінь 1879 року спричинила широку доброчинну кампанію в Парижі. ↩