❦
Субота, 22 жовтня 1881
Що ж, ось я в цій так розхваленій Севільї. Ось чернетка листа до Жюліана1, що вам пояснитьSamedi 22 octobre 1881 Eh bien me voilà dans cette Séville tant vantée. Voici un brouillon de lettre à Julian qui vous expliquera comme quoi je suis mal disposée pour voir.
Одне слово, я тут чимало гаю часу.
En somme je perds bien du temps ici.
Я бачила музей — єдину залу, повну Мурільйо; я б воліла щось інше, надто що там у нього самі Богородиці та інші святі. Я, варварка, зухвала, невігласка й груба, ще не бачила Богородиці такою, якою, на мою думку, Вона мала б бути. Рафаелеві Богородиці гарні на фотографіях... Зрештою, я скажу вам свою дорогоцінну думку, коли передивлюся це знову. Мурільйо не дуже мене зворушує, зізнаюся, ці Богородиці з рожевими щоками й круглими обличчями; є та, з Лувру, яку так часто копіювали, — вона відчута найглибше, її навіть можна назвати божественною.
J’ai vu le musee, une salle unique pleine de Murillo, j’aimerais mieux autre chose surtout la il n’a que des vierges et autres saintes. Moi qui suis barbare, outrecuidante, ignorante et grossière je n’ai pas encore vue de Vierge comme je m’imagine qu’Elle devrait être. Les vierges de Raphaël sont belles en photographies... Du reste je vous dirai ma précieuse opinion quand j’aurai revu cela. Murillo ne me dit pas grand chose je l’avoue, ces Vierges aux joues roses et aux visages ronds, il y a celle du Louvre qu’on a tant copiée, c’est la mieux sentie, on peut même la qualifier de divine.
А тютюнова й цигаркова фабрика2. Який запах! Якби ж то лише тютюн! Мішанина жінок з оголеними руками й шиями, дівчаток і дітей. Здебільшого ці метушливі створіння гарненькі, і це цікавий візит. Іспанки мають грацію, якої немає в інших жінок. Кавʼярняні співачки, скручувачки цигарилл ходять, мов королеви, та ще й із гнучкістю, незрівнянною грацією. А шиї посаджені так! Округлі руки дуже чистих форм із чудовим відтінком...
Et la fabrique de cigares et cigarettes. Une odeur ! Si ce n’était que le tabac ! Un pêle-mêle de femmes, aux bras et aux cous nus, de fillettes et d’enfants. Pour la plupart ces êtres grouillants sont jolis et c’est une visite curieuse. Les femmes espagnoles ont une grâce que les autres femmes n’ont pas. Des chanteuses de café, des rouleuses de cigarillos marchent comme des reines et avec cela une souplesse, une grâce incomparable. Et des cous attachés d’une façon ! Des bras ronds et d’une forme très pure avec un ton magnifique...
Звитяжні, дивовижні створіння. Була там одна, надто та, що підвелася, щоб піти по тютюнове листя... Постава королеви, котяча гнучкість, божественна грація... Із розкішною головою, сліпучим кольором обличчя, руки, очі, усмішка. Сто чортів3. Не кажучи вже про тих, що мають сам лише шик, дівчатка всі кумедні й чарівні. Є й негарні, але мало, і навіть у негарних щось є.
Des créatures victorieuses et étonnantes. Il y en avait une surtout qui s’est levée pour aller prendre des feuilles de tabac... Un port de reine, une souplesse de chatte, une grâce divine... Avec une tête superbe, une carnation éblouissante, des bras, des yeux, un sourire. Nom d’un chien. Sans compter celles qui n’ont que du chic, les fillettes sont toutes drôles et ravissantes. Il y en a de laides mais peu et les laides même ont quelque chose.
Примітки
Жюліан: Родольф Жюліан (1839–1907), голова Академії Жюліана. ↩
Королівська тютюнова фабрика (Real Fábrica de Tabacos) у Севільї, одна з найбільших будівель Іспанії; на ній кілька тисяч жінок (cigarreras) вручну скручували сигари й цигарки. Дія опери Бізе «Кармен» (1875) частково відбувається там. ↩
Фр. Nom dʼun chien — мʼяка лайка, чемний евфемізм замість Nom de Dieu («імʼя Боже»). ↩