Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Субота, 20 серпня 1881

Я сама прийшла відрекомендуватися до скульптора Фальґ'єра; сказала йому, що я американка, і показала свої малюнки, давши зрозуміти, що хочу працювати. Один із них він визнав дуже добрим, дуже добрим, усі інші — добрими. Він направив мене до майстерні, де дає поради, а втім, якщо мене це не влаштує, він віддає себе в моє розпорядження — чи то щоб я приносила йому те, що зроблю, чи то щоб він сам приходив до мене. Це люб'язно. Та для цього в мене є Сен-Марсо, якого я обожнюю, і я задовольнюся майстернею, де Арканджоло, наш колишній натурник, перший, кого я малювала, тепер служить за помічника.
Майстерню теж тримає колишній натурник, Колороссі.
Увечері я працюватиму в чоловічій майстерні — там мене ніхто не знає, на вулиці Ґранд-Шом'єр. А втім, навіть якби й знали — всім відомо, що я працюю в майстерні. Світські люди не розрізняють цих речей, та й сама вже майстерня — то вже недобре... Я малюватиму з сьомої до першої, з одинадцятої до дванадцятої сніданок, із дванадцятої до четвертої знову — це й виходить восьмигодинний сеанс, більше малювати регулярно неможливо; бувають дні, коли сидиш дев'ять, десять годин, але то виняток... Із четвертої до шостої відпочинок. Це багато, але ж я хвора; із шостої до сьомої обід, а о пів на восьму я вже за скульптурою — аж до десятої.
[На полях: можна було б також обідати о пів на шосту, щоб працювати з сьомої до десятої.]
[Навскоси: Я не змогла дістати своїх натурників для малювання в потрібні години, та й увечері була надто стомлена, а до того ж усе чекала на від'їзд до Біарріца, тож відклала цю роботу до повернення, на жовтень.]
А якщо я надто стомлюся... то, мабуть, почну лише о восьмій ранку, тож, давши собі годину вранці, не братиму її пополудні й малюватиму до п'ятої. Години відпочинку цілком досить, я ніколи стільки не відпочиваю, надто вдень. А взимку малюють лише з восьмої до третьої через світло, іноді до пів на четверту — тож мені буде легко; але не подумайте, що я себе на смерть заганяю: світські люди, ледарі жахаються восьми, десяти годин праці на день, але спитайте художників, трударів — від цього лише краще почуваєшся; я, якби не працювала, давно б уже себе вбила. А втім, я даю собі від чотирьох до восьми годин сну й відпочинку, зрештою... Сен-Марсо побачу, коли повернуся з моря...