❦
Jeudi 18 août 1881 Hier soir je suis allée au droit des femmes, Hubertine ayant donné sa démission à la suite d’un tas de petits tripotages trop longs à raconter. Cette pauvre fille est toujours en butte aux incapacités qui l’entourent. La réunion a lieu chez la Citoyenne Lacorre.
Нас чотирнадцятеро, і ми голосуємо за виключення командира дʼЕпайї та панни Друен, які обмовляли й діймали Юбертіну. Леврʼє викладає факти, що спонукали до відставки; між Леврʼє, Епайї та Юбертіною, гадаю, були якісь чвари, бо інакше... Уявіть собі: Епайї пише статтю про жіночу маніфестацію 14-го числа3, статтю безневинну й майже без кпинів; Леврʼє відповідає в «Громадянці»4 грубощами, тоді Епайї пише в «Евенман»5 цілковито глузливого й принизливого для товариства та Юбертіни листа, Шапрон супроводжує його образливими й сміховинними коментарями, Леврʼє пише Шапронові, який у Рояті... Та що ж це я вам розповідаю і який інтерес за пʼятдесят років становитимуть усі ці дрібні історії. Звісно, треба було, щоб Юбертіна повернулася, і задля цього ми «скарали» Епайї та Друен, без жодного переконання. Протокол склала П. Орель, і скажу, що Полін потішилася, чуючи майже все... Ах! яке нещастя...
Nous sommes quatorze et nous votons l’expulsion du commandant d’Epailly et de la demoiselle Drouin qui ont calomnié et embêté Hubertine. C’est Lévrier qui expose les faits qui ont motivé la démission, il y a eu je crois des griefs entre Lévrier, Epailly et Hubertine, car autrement... Figurez-vous Epailly fait un article sur la manifestation des femmes le 14, article inoffensif et presque pas blagueur; Lévrier riposte dans la « Citoyenne » par des grossièretés, alors Epailly écrit à « l’Evènement » une lettre absolument moqueuse et humiliante pour la société et Hubertine, Chapron la fait suivre de commentaires injurieux et ridicules, Lévrier écrit à Chapron qui à Royat... Mais qu’est-ce que je vous raconte là et quel intérêt dans cinquante ans toutes ces petites histoires. Evidemment il fallait que Hubertine revienne et pour cela nous avons exécuté Epailly et la Drouin, sans conviction. C’est P. Orell qui a dressé le procès-verbal, et je dirai que Pauline s’est amusée entendant presque tout... Ah ! quel malheur...
Сьогодні... не читайте, якщо любите веселе; я провела день за роботою, а працюючи — звертаючи до себе потай6 найжорстокіші істини.
Aujourd’hui... ne lisez pas si vous aimez les choses gaies, j’ai passé la journée à travailler et tout en travaillant à m’adresser in petto les plus cruelles vérités.
Я переглянула свої теки, де крок за кроком можна простежити мій поступ, час від часу я й справді казала собі, що Брезло малювала ще до того, як я почала рисувати... Але ви скажете мені, що ця дівчина — то для мене цілий світ... не знаю, але не якесь дрібне почуття змушує мене боятися цього суперництва!
J’ai visité mes cartons, où l’on peut suivre pas à pas mes progrès, de temps en temps je me disais bien que Breslau peignait avant que je ne dessine... Mais vous me direz que cette fille est donc le monde entier pour moi... je ne sais mais ce n’est pas un petit sentiment qui me fait craindre cette rivalité !
Із перших же днів, хоч би що казали добрі товаришки, я вгадала її талант, ось бачите, що я мала рацію. Сама лише думка про цю дівчину бентежить мене, як... Та я навіть не знаю, чи бентежив мене коли-небудь так якийсь чоловік; один її штрих на котромусь із моїх малюнків ударив мене в самісіньке серце, бо я відчуваю силу, перед якою ламаюся. Коли я думаю про її малюнки чи картини, це щоразу нищить усю мою енергію, у мене опускаються руки. Я порівнюю себе, вона теж завжди порівнювала себе зі мною. Уявіть собі: нездари з майстерні завжди казали, що вона ніколи не малюватиме; у неї немає кольору, її живопис не тримається купи; у неї є лише рисунок. Саме те, що кажуть про мене... це мало б бути втіхою, і це справді єдина моя втіха.
Des les premiers jours et quoi que les bonnes camarades eussent dit, j’ai devine son talent, vous voyez que j’ai raison. La seule pensée de cette fille me trouble comme... Mais je ne sais même pas si un homme m’a autant troublée jamais, un trait d’elle sur un de mes dessins m’a donné un coup au cœur, c’est que je sens une force devant laquelle je me brise. Quand je pense à ses dessins ou à ses peintures c’est autant d’anéantissements de toute mon énergie, les bras me tombent. Je me compare, elle se comparait toujours à moi. Figurez-vous que les nullités de l’atelier ont toujours dit qu’elle ne peindrait jamais; elle n’a pas la couleur, sa peinture ne se tient pas; elle n’a que le dessin. Justement ce qu’on dit de moi... ce devrait être une consolation, c’est ma seule en effet.
У лютому 1876 року вона вже мала медаль за рисунок. Вона почала в червні 1875-го, пропрацювавши вже два роки у Швейцарії. Два роки я бачила, як вона бʼється з найгучнішими невдачами в живописі, потім помалу пішло на лад, і в 1879-му вона виставилася за порадою Тоні. На той час я малювала півроку. Через місяць мине три роки, відколи я малюю.
En 1876 février elle avait déjà la médaille pour un dessin. Elle avait commencé au mois de juin 1875 ayant déjà travaillé pendant deux ans en Suisse. Pendant deux ans je l’ai vue se débattre contre les plus éclatants insuccès en peinture, puis c’est venu peu à peu et en 1879 elle a exposé d’après le conseil de Tony. Il y avait six mois que je peignais à cette époque. Il y aura trois ans que je peins, dans un mois.
Тепер питання в тому, чи здатна я зробити щось на кшталт її виставки 1879 року. Жюліан каже, що та, 1879-го, була кращою за ту, 1881-го, тільки оскільки вони ворогували, він не сприяв успіхові, хоч і лишався нейтральним. Але це... Її минулорічну роботу, як і мою, помістили в «Морг», тобто7 зовнішню галерею.
Maintenant la question est de savoir si je suis capable de faire quelque chose comme son exposition de 1879. Julian dit que celle de 1879 valait mieux que celle de 1881 seulement comme ils étaient en guerre il n’a pas poussé au succès, tout en demeurant neutre. Mais ça... Son envoi de l’année passée a été placé comme le mien dans la Morgue id est galerie extérieure.
А цього року вона мириться з Жюліаном і, до того ж, маючи протекцію нової школи, дістала місце на рівні очей.
Maintenant cette année elle se raccommode avec Julian et patronnée en outre par la nouvelle école et placée sur la cimaise.
Потім нагорода; Жюліан каже, що, спробувавши, чи не пройде вона для Одре, він спробував для Брезло, і це дуже добре пройшло. Зрештою... Ніхто, певна річ, не наговорить мені сьогодні більше жахіть, ніж я сама. І то без гіркоти, тож ці ниці слова, які я звертаю до себе, мають дуже неприємний відбиток правди. Виходячи з майстерні, ми з тіткою та Серні їдемо прогулятися фіакром берегами Сени, у бік Трокадеро, авеню Турвіля тощо. Чарівний квартал, який замало знають. Я почуваюся втомленою, як Брезло колись; мені здається, що я майже зсохлася, як вона, і я милуюся небом та тонкощами тонів удалині — те, що робила вона. Але я роблю це не з мавпування, воно приходить само, і я тішу себе тим, що це дасть мені трохи доброго живопису.
Puis, la Récompense, Julian dit: qu’après avoir essayé si ça ne prendrait pas pour Audrey il a essayé pour Breslau et cela a pris très bien. Enfin... Personne certainement ne me dira plus d’atrocités que moi-même aujourd’hui. Et sans aigreur, de sorte que ces ignominies que je m’adresse ont un cachet de vérité très désagréable. En sortant de l’atelier ma tante, Cerny et moi allons nous promener en fiacre sur les rives de la Seine, du côté du Trocadéro, les avenues de Tourville, etc. Ravissant quartier qu’on ne connaît pas assez. Je me sens fatiguée comme Breslau avant; je me crois presque ratatinée comme elle et j’admire le ciel et les finesses des tons du lointain, ce qu’elle faisait. Mais je ne le fais pas par singerie, cela vient tout seul et je me flatte que cela m’apportera un peu de bonne peinture.
Якість живопису — це Все. Хіба що йдеться про історичні композиції або рисунок, як в Енгра8.
La qualité de la peinture est Tout. A moins que ce soit des compositions historiques ou un dessin comme Ingres.
Але нині!.. І вони таки мають рацію: голова, рука — і цього досить, якщо живопис добрий. Те, що я роблю, сухе! холодне! тверде! «Я займуся скульптурою», — сказала я якось. «З трохи сухуватим ліпленням», — додав Жюліан.
Mais à l’heure actuelle !... Et ils ont bien raison, une tête, une main et c’est assez si la peinture est bonne. Ce que je fais est sec ! Est froid ! Est dur ! Je ferai de la sculpture, ai-je dit un jour. D’un modelé un peu sec, a ajouté Julian.
Це наганяє холод. Але в скульптурі це неможливо, ліпиш так, як бачиш, тут немає шахрайства, немає кольору, немає оптики...
Cela donne froid. Mais en sculpture, c’est impossible on modèle comme ce que l’on voit, il n’y a pas de tricherie, pas de couleur, pas d’optique...
І... Але навіщо ці люди, Тоні наприклад, навіщо він наполягає, щоб я продовжувала. Він не має з цього жодного зиску, як, зрештою, і Жюліан, бо настала пора, коли я працюватиму більше вдома, ніж у нього...
Et... Mais pourquoi ces gens-la, Tony par exemple, pourquoi insiste-t-il pour que je continue. Il n’a aucun profit, Julian non plus du reste car le moment est venu ou je travaillerai plus chez moi que chez lui...
на полях
є картина у Гранаді, циганка сидить із дітьми на колінах, немовля при грудях, інші стоять, словом, один із тих природних і чудових гуртів, які можна знайти лише там.
<u>il y a tableau a Grenade,</u> bohemienne assise avec enfants sur ses genoux, le nourrisson, d’autres debout, bref un de ces groupes naturels et merveilleux qu’on ne trouve que la.
на полях
Є також картина — передок екіпажа в Мон-Дорі; дуже добре вкладається в раму, і сюжет свіжий.
Il y aussi tableau, le devant de voiture au Mont-Dore; se coupe très bien et sujet frais.
Примітки
Юбертіна: Юбертіна Оклер (1848–1914), французька суфражистка, засновниця газети «La Citoyenne» («Громадянка») та товариства «Право жінок» (Le Droit des femmes). ↩
«Citoyenne»: «Громадянка» — республіканська й феміністична форма звертання, що свідомо перегукується з мовою Французької революції. ↩
«14-го»: 14 липня 1881 року, національне свято. ↩
«La Citoyenne»: феміністична газета, заснована Юбертіною Оклер 1881 року, що вимагала повних громадянських і політичних прав для жінок. ↩
«LʼÉvènement»: республіканська газета загального спрямування тієї доби. ↩
В оригіналі італійською: «in petto» (буквально «у грудях»): про себе, потай. ↩
В оригіналі латиною: «id est». ↩
Енгр (1780–1867): Жан-Огюст-Домінік Енгр, майстер академічного рисунка у французькому живописі. ↩