Вівторок, 9 серпня 1881

Сьогодні вранці я ходила до лікаря, ось уже втретє за два тижні. Він змушує мене приходити, щоб щоразу взяти луїдор, бо лікування завжди те саме... Справді, з цього можна збожеволіти. На тисячу випадків, мені сказали, лише раз настає глухота... І це саме я! Та щодня бачиш хворих на горло, сухотників, які страждають, помирають, але не глухнуть! Ах, це таке несподіване, таке жахливе лихо! Як, мало було... усього! Щоб я втратила голос, щоб я хворіла — то ще й треба було цієї безіменної муки! Це, певно, щоб покарати мене за те, що я кричала через дурниці. Це Бог мене карає! Бог прощення, доброти, милосердя.
Але й найлихіший з людей не був би невблаганніший! І мене катують щомиті — червоніти перед своїми, відчувати їхню поступливість, коли вони говорять голосніше! У крамницях тремтіти щохвилини, але там воно ще минає, вуличний гамір... Говорять голосніше.
Але з друзями — усі ті хитрощі, до яких я вдаюся, щоб приховати. Ні, ні, ні, це надто жорстоко, це надто страшно, це надто жахливо! Живопис і моделі...! Я не чую, що вони мені кажуть, і тремчу, коли вони говорять. Невже ви гадаєте, що робота на цьому не позначається? Коли Розалі тут, вона мені допомагає, а сама я непритомнію від запаморочення, і язик мій відмовляється сказати: говоріть голосніше, я погано чую!
Боже мій, змилуйся наді мною. А якщо я не вірю в Бога, то це означає вмерти цієї ж миті від розпачу.
Легеня прийшла слідом за горлом, а горло спричинило те, що діється з вухами! І тепер це лікувати! Та я ж завжди лікувалася, це Крішабер завдав шкоди, саме після його лікування я й... Боже мій, невже треба бути так страхітливо відрізаною від решти світу!
І це я, я, я!
Ах! є такі, кому це не було б так боляче! але ж...
О, яка жахлива річ! О, яка страшна кара — і за що? Не більше, ніж усі! І вже певно ні за яку ницість, ні за який злочин.

Примітки

Луїдор — золота монета вартістю 20 франків — був значним лікарським гонораром. Марі повертається знову й знову (тричі за два тижні) на лікування вух, без жодного помітного поліпшення.
Доктор Моріс Крішабер (1836–1883): видатний паризький фахівець із хвороб вуха, горла й носа, народжений у Відні, якого Марі звинувачує в погіршенні своєї глухоти. Його лікувальний режим, вочевидь, радше погіршив її стан, ніж допоміг.