Середа, 3 серпня 1881

Після шаленої біганини в пошуках саду, де я могла б спокійно малювати, склавши зброю, я беруся ліпити голову Розалі.
Близько п'ятої з'являється це страховище Жюліан, який усе збирався прийти, — нарешті. Але все це обертається бозна-як: тітка була тут, і хоч що кажи, а це його бентежило; я розсердилася, і він подумав, що це через те, що він назвав вади при тітці, хоча я потім усе йому сказала, щоб він так не думав.
Зрештою, тітка пішла, і ось результат. Передусім те, що я й сама знала: поза ні гарна, ні природна, і ноги не відповідають, надто довго пояснювати. Потім сухі й абияк зроблені речі. У голові є добрі місця; тин і відра, повні води, які жінка поставила на землю, дуже добрі, здається, аж навіть шкода. Але велика догана за безцеремонність, із якою я ставлю свої моделі, я надто мало шукаю картину. Я шукала лише окремий шматок. Зрештою, бідолашна тітка мимоволі завадила мені скористатися з науки. Коли вона пішла, Жюліан дорікнув мені, що я сказала це так нечуло, бо я була гірша за злу, майже жорстока. Негарно, неделікатно отак ранити людей... Не треба було казати, що мене аж так бентежить, коли мене виправляють у її присутності.
Це правда, але так само правда й те, що це справжня мука, коли хтось із твоєї родини стоїть поруч і тремтить за тебе, надає божевільної ваги звичайнісіньким речам і, зрештою... Так, це мука. Тітка не сердиться й навіть не ображена, вона надто звикла до моєї відвертості.

Примітки

«Tableau» проти «morceau»: важлива відмінність в академічному французькому живописі XIX століття. «Tableau» (картина) — це загальна композиція, те, як вона читається як цілісне ціле. «Morceau» (шматок, етюд) — це окремий фрагмент: добре виконаний пасаж чи фігура. Жюліан картає Марі за зосередженість на другому коштом першого.