П'ятниця, 29 липня 1881

Сент-Агат¹! О, яка радість знову побачитися! Він розкручує весь вервечок... словом, усі свої дурощі; боюся, він скінчить дуже сміховинно.

# Vendredi 29 juillet 1881 Saint Agathe ! O merci de se revoir ! Il deroule tout le chapelet... enfin toutes ses folies; je crains qu'il finira tres ridicule.

Зрештою... Що ж до мого живопису, він каже, що раніше мене не підбадьорював, не маючи віри, гадаючи, що це нещаслива пристрасть, але тепер! Моя картина гарна, гарна, гарна тощо. Я матиму й успіхи, і медалі, справжню кар'єру. Сент-Агат докладе плеча, він вірить у мій талант. Що за дурощі.

Enfin... Quant a ma peinture il dit qu'il ne m'encourageait pas avant, n'ayant pas confiance, croyant a une passion malheureuse mais a present I! Mon tableau est bien, bien, bien etc. J'aurai et des succes et des medailles, une vraie carriere. Saint Agathe va pousser a la roue, il croit a mon talent. Quelles folies.

Зрештою, мені дуже сумно і я ні в що не вірю. Лаври Брезло рішуче не дають мені спати, хоча Вільв'єй та інші не перестають повторювати, що, беручи до уваги час, який ми працювали, — Брезло почала малювати ще до того, як я почала рисувати, — то з огляду на це я набагато незвичайніша за неї... Ах!.. Зрештою. Доведеться братися до роботи.

Enfin, je suis tres triste et n'ai confiance en rien. Les lauriers de Breslau m'empechent positivement de dormir bien que Villevieille et d'autres ne cessent de repeter que prenant en consideration le temps que nous avons travaille, Breslau ayant commence a peindre avant que je commence a dessiner, que cela considere je suis bien plus extraordinaire qu'elle... Ah ! ... Enfin. Il va falloir se mettre a travailler.

Примітки

Сент-Агат: постать, що раз у раз зринає у щоденниках, — вочевидь, прізвисько чи псевдонім одного зі шанувальників, ужите тут із ласкавою іронією. Ім'я «Сент-Агат» подеколи вживали як прізвисько у французькому товаристві XIX століття. ↩

Попередній запис Огляд зошита Наступний запис