❦
Понеділок, 4 липня 1881 — 22 червня
Знову нарікання.Lundi 4 juillet 1881 - 22 juinEncore des doléances.
Ідеться про мій відʼїзд, у який, здається, ніхто не вірить.
Il s’agit de mon départ auquel personne n’a l’air de croire.
І ось після обіду батько бере мене під руку і, поки ми гуляємо подвірʼям, питає, чому я поспішаю з відʼїздом. Я відповідаю, що не поспішала, бо ж мала пробути лише три тижні, а пробула шість. Тоді він веде далі:
Et voilà qu’après dîner mon père me prend le bras et tout en nous promenant dans la cour me demande pourquoi je me dépêche de partir. Je lui réponds que je ne me suis pas dépêchée puisque je ne devais rester que trois semaines et suis restée six. Alors il continue:
— Але навіщо поспішати, ти ж розумієш, це просто так мовиться, нащо тобі бігти туди.
— Mais pourquoi se dépécher, tu comprends c’est une façon de parler, qu’as-tu à courir là-bas.
Після всього сказаного це вже доводило до сказу, але я стримуюся.
Après tout ce qui a été dit c’était déjà exaspérant mais je me contiens.
— Щоб поїхати на води1; ви, що так турбуєтеся про моє здоровʼя, мали б це знати.
— Pour aller aux eaux, vous qui vous inquiétez tant de ma santé, vous devez le savoir.
— Та ти поїдеш, коли буде час... зрештою, ці шарлатани нічого не тямлять, а здоровʼя — то тут, а води вже потім...
— Mais tu iras quand il sera temps... du reste ces charlatans ne savent rien et c’est ici la santé et les eaux après...
— А коли ж це, на вашу думку?
— Quand cela d’après vous ?
— Та... Біарріц у вересні.
— Mais... Biarritz en septembre.
— Та це ж не води...
— Ce n’est pas des eaux...
— Тоді в серпні...
— Alors au mois d’août...
— Тоді ви просите мене лишитися ще на два тижні?
— Alors c’est quinze jours de plus que vous me demandez de rester ?
— я нічого не кажу, тільки навіщо поспішати... Треба лишитися, і то з трьох причин.
— je ne dis rien, seulement pourquoi se dépêcher... Il faudrait rester et pour trois raisons.
— Кажіть.
— Dites.
— Щоб не покидати батька, матір і брата.
— Pour ne pas quitter père, mère et frère.
— Яких я недостатньо люблю, ви ж це знаєте, щоб заради них лишатися чи їхати... а далі?
— Que je n’aime pas assez vous le savez pour rester ou partir à cause d’eux... après ?
— Задля здоровʼя.
— Pour la santé.
— А потім?
— Ensuite ?
— А потім там... ні шеляга в кишені, і ти лишилася б ні з чим...
— Ensuite là-bas...on n’a pas le sou et tu resterais sans rien..
— Що ти кажеш?
— Tu dis ?
— Та в нас немає грошей.
— Mais on n’a pas d’argent.
— Ти збожеволів, нічогісінько не змінилося, я чудово знаю стан справ.
— Tu es fou, il n’y a rien de changé absolument, je connais les affaires parfaitement.
— Та зрештою, у них вичерпалися всі засоби.
— Mais enfin ils sont à bout de ressources.
— Ну, знаєте, ви, здається, маєте мене за ідіотку.
— Ah ! ça vous me prenez pour une idiote je crois.
— То ти гадаєш налякати мене дурницями, дитячими вигадками! Виходить, ти маєш мене за дурепу — сам ти дурень, любий мій.
— Alors tu crois me faire peur avec des niaiseries, des inventions d’enfants ! Tu crois donc que je suis imbécile, toi-même mon cher.
І я пішла геть, гукаючи, що це він дурний, бо має мене за таку простачку, і справді — після цього украй дратівливого діалогу ще й сміти говорити про гроші! І тут! Коні коштували мені триста карбованців, та ще й постаріли отут!
Et je suis partie en criant qu’il était bien bête de me prendre pour tellement simple et vraiment après ce dialogue ultra agaçant et oser parler d’argent ! Et ici ! Les chevaux m’ont coûté trois cents roubles, et qui ont vieilli ici !
Я спитала його, що він пропонує мені тут замість тамтешнього життя. Він не зміг сказати й уперто торочив ці єзуїтські напівфрази2, якими орудує бездоганно. Послухайте, мене аж приголомшує, що я настільки маю рацію. Він навіть не сперечається, що, зрештою, найдужче доводить до сказу. У мене справді чудові батьки, які з найбільшою втіхою дали б мені згнити тут або видали б за Мішу чи якогось іншого дрібного поміщика, навіть не князя.
Je lui ai demandé ce qu’il m’offrait ici en échange de la vie de là-bas. Il n’a pas su dire et a persisté dans ces demi-phrases jésuitiques dont il joue à ravir. Ecoutez je suis tout étourdie d’avoir raison à ce point. Il ne discute même pas, ce qui du reste est le plus enrageant. J’ai des parents merveilleux en vérité qui me laisseraient pourrir ici avec le plus grand plaisir ou marier à Micha ou quelque autre hobereau pas même prince.
Після цього спалаху він пішов віддати потрібний лист для Розаліїного паспорта, наче за цей лист точилася справжня боротьба. Справді, це дивовижно. Є ще одна історія дня: цей чарівний батько заявив, що зараз не зможе мене супроводити. Зауважте, що, благаючи мене приїхати, він сто разів присягався мені в Парижі відвезти мене назад хоч і за тиждень після прибуття, якщо така буде моя забаганка. Але це суцільне плетиво брехні та викрутасів, яких навіть не завдають собі труду приховувати. Дратує те, що цей єзуїтський бовдур має мене за дурепу. Оце прикро. А яке нахабство!!3 Годі й уявити.
Après cet éclat il est allé donner la lettre nécessaire au passeport de Rosalie comme si l’on avait combattu pour cette lettre. En vérité c’est merveilleux. Il y a une histoire de jour, ce père charmant a déclaré qu’il ne pourrait m’accompagner en ce moment. Remarquez qu’en me suppliant de venir il m’a juré cent fois à Paris de me reconduire même huit jours après mon arrivée si telle était ma fantaisie. Mais c’est un tissu de mensonges et de louvoiements qu’on ne prend même pas la peine de dissimuler. Ce qu’il y a d’irritant c’est que cet imbécile jésuitique me prend pour une bête. Ça c’est vexant. Et une impudence !! On ne s’en fait pas une idée.
Зрештою, якби ще (це було б марно), але зрештою, якби ще мені запропонували (навіть хай це й була б брехня), якби мені запропонували бодай для годиться щось тут, благаючи мене лишитися, але ж навіть не приховують, що тут немає нічого, крім сніданку, обіду й гри в карти всією родиною.
Enfin si encore (ce serait inutile) mais enfin si encore on m’offrait (quand même ce serait des mensonges) si on m’offrai au moins pour la forme quelque chose ici en me priant de rester mais on ne dissimule pas qu’il n’y a rien que déjeuner, dîner et jouer aux cartes en famille.
Ось які ниці батьки. В інших усіма силами завадили б молодій дівчині ховати себе живцем тут, а ці нічого кращого й не бажають, аби лиш їх не турбували. Справді, це жахливо, і я така вражена, що настільки маю рацію, що аж голову втрачаю від сказу та сліз.
Voilà des parents infâmes. Chez d’autres on empêcherait par tous les moyens une jeune fille de s’enterrer ici, on ne demande pas mieux pourvu de n’être pas dérangé. En vérité c’est monstrueux et je suis si étonnée d’être à ce point dans le bon droit que j’en perds la tête d’exaspération et de larmes.
Примітки
«Les eaux» — води: курс лікування на курорті. ↩
Єзуїтські напівфрази: «єзуїтський» у XIX столітті означало ухильний, двозначний. ↩
«I!» у вихідному тексті — так передано подвійний знак оклику Марі («!!»); це не англійське слово. ↩