❦
Неділя, 19 червня 1881 — 7 червня
Життя тихенько собі тече, Сент-Агат відповідає на мій лист, і княгиня теж.Dimanche 19 juin 1881 - 7 juinLa vie coule tout doucement, Saint Agathe répond à ma lettre, la princesse aussi.
Я малюю, інші підходять побалакати чи пограти в карти біля мене. Словом... батько мене дратує, не знаю чому, але я згадую свою подорож пʼять років тому, за яку він змусив мене заплатити, присягнувшись Олександрові все відшкодувати, потім пʼятсот карбованців, що я дала за коней, разом тисяча карбованців, а тепер ще й подорож до Берліна — сто карбованців, разом тисяча сто карбованців.
Je peins, les autres viennent causer ou jouer aux cartes près de moi. Enfin... mon père m’agace, je ne sais pourquoi je pense à mon voyage il y a cinq ans, qu’il m’a fait payer en jurant à Alexandre de tout rembourser, puis les cinq cent roubles que j’ai donné pour les chevaux, total mille roubles et puis maintenant le voyage jusqu’à Berlin cent roubles, total mille cent roubles.
І він, певно, знайде спосіб посваритися зі мною перед самим відʼїздом, щоб нічого не платити й не робити подарунка. Словом, це дуже бридко, і я через це сердита весь день. Та й нескінченна пісня про мою хворобу. Хіба ж не кажуть у майстерні, що я захворіла і досі в Берліні!
Et il trouvera certes moyen de se brouiller avec moi au moment du départ pour ne rien payer, ni faire de cadeau. Enfin, c’est très dégoûtant et j’en suis fâchée toute la journée. La scie de ma maladie aussi. Ne dit-on pas à l’atelier que je suis tombée malade et suis encore à Berlin !
Я написала тітці, що один багатий і титулований юнак пішов до однієї дами, яка сказала йому, начебто від самої моєї родини знає, що здоровʼя в мене кепське і що вона не радить йому свататися до мене; але коли юнак відповів, що на вигляд я цілком здорова, дама — це її рідна тітка — сказала мені, що вона валиться з ніг від найменшого приводу, що, зрештою, її родина тільки те й робить, що радиться з лікарями та скаржиться, що вона не хоче лікуватися і хоче померти через нещасливе кохання.
J’ai écrit à ma tante comme quoi un jeune homme riche et titré est allé trouver une dame qui lui a dit tenir de ma famille même que je n’ai pas de santé et qu’elle ne lui conseille pas de me demander mais, que le jeune homme, ayant répondu que j’avais l’air de me porter très bien, la dame, c’est sa propre tante m’a dit qu’elle est à bas pour la moindre chose, du reste sa famille ne fait que consulter des médecins et se plaindre qu’elle ne veut pas se soigner et veut mourir ayant un amour malheureux.
Я знаю, пишу я наприкінці... що ви все одно вестимете свої теревені, тільки додасте: нікому не кажіть найімовірніше, і, може, моя люба тітка стримається, та ні, вона зробить так, як я кажу!! Це справді безнадійно. Припустімо, що я хворіша, ніж я є, що я дуже хвора, але хіба ж це привід ходити й скаржитися на це цілому всесвітові й робити мені життя нестерпним.
Je sais, écris-je pour finir... que vous continuerez quand même vos bavardages, seulement vous ajouterez: ne le dites pas très vraisemblablement et peut-être que ma chère tante se contiendra, mais non elle fera comme je dis !! C’est tout à fait désespérant. Supposez que je suis plus malade que je le suis, que je suis très malade, mais est-ce une raison pour aller s’en plaindre à l’univers entier et me rendre la vie intolérable.
навскоси
Коли моїй родині заперечують, вказуючи на мій квітучий вигляд, вона відповідає: Марі має таку натуру, що ніколи не матиме хворобливого вигляду, але вона таки хвора, присягаюся вам. На годину сну менше — і вона валиться з ніг (дослівно)!
[En travers: Quand on objecte à ma famille mon air resplendissant, elle répond: Marie est d’une nature telle qu’elle n’aura jamais l’air malade mais elle l’est bien je vous jure. Une heure de sommeil de moins et elle est par terre (textuel) !
на полях
Коли ж ви добре знаєте, як я зношу те, що... Та годі!]
Quand vous savez bien comment je supporte le fait que... Enfin !]
Сьогодні ввечері я розповідала ці комічні драми... і ми з цього сміялися, але прийшла мама й влаштувала сцену, кажучи, що я справді була при смерті тощо тощо тощо.
Ce soir je racontais ces drames comiques... et nous en riions mais maman est arrivée et a fait une scène disant que j’ai vraiment été à la mort etc. etc. etc.
Тітка писала їй, що я не лягала в ліжко, але ледве трималася на ногах і що голова мені хилилася тощо.
Ma tante lui écrivait que je ne m’alitais pas, mais que je me soutenais à peine, et que ma tête tombait, etc.
Я стою спантеличена перед усім цим. Ви не можете про це судити, бо цілком можете повірити, що вони мають рацію і що це хвороблива манія — не визнавати свого стану. Але якби ви знали!!! Ах! Господи Ісусе! Зрештою, це справа честі, а потім, коли ми говоримо про це при людях (я роблю це, щоб знищити цю нудну пісню жартами), мама виводить мене з себе, це справжній двобій, і вона доводить, що я хвора, обʼєднуючись із чужими, як ото при Брімон; так, наче йдеться про честь — довести, що лікарі винесли мені вирок. Припустімо, що це правда, але ж я благаю їх навколішки не розповідати цього!!!! О! безперечно, бувають дні, коли я вже не тримаюся на ногах, але це з люті, з люті, з люті!
Je reste ébahie devant tout cela. Vous ne pouvez pas juger la chose, car vous pouvez bien croire qu’ils ont raison et que c’est une manie de malade de ne pas convenir de son état. Mais si vous saviez !!! Ah ! Seigneur Jésus ! Enfin c’est un point d’honneur, et puis quand nous en parlons devant du monde (je le fais pour détruire la scie par des plaisanteries) maman me force à partir, c’est un duel et elle me prouve que je suis malade se liguant avec les étrangers, comme devant la Brimont; comme s’il y allait de l’honneur de prouver que les médecins me condamnent. Mettons que c’est vrai, mais puisque je les supplie à genoux de ne pas le raconter !!!! Oh ! sans doute il y a des jours où je ne me soutiens plus mais c’est de rage, de rage, de rage !
А потім, бачте, вони більше не говоритимуть про це зі мною або казатимуть при мені, що я здорова. Але за моєї відсутності скаржитимуться на мої хвороби й на те, що я не хочу лікуватися (а я неухильно дотримуюся лікування) і казатимуть, як я й написала: аби лиш вона не дізналася, це її дратує! Це наче ретельно приховувати від мене, що Жорж ганьбить нас в очах усієї околиці, — так, ніби йдеться про те, щоб приховати це саме від мене. І тоді вони гадають, що все врятовано.
Et puis voyez-vous, ils ne m’en parleront plus, ou diront devant moi que je me porte bien. Mais en mon absence se plaindront de mes maladies et de ce que je ne veux pas me soigner (je suis le traitement à la lettre) et diront comme j’ai écrit: pourvu qu’elle ne le sache pas, ça l’irrite ! C’est comme de me cacher religieusement que Georges nous rend infâmes aux yeux de tout le quartier comme s’il s’agissait de me le cacher à moi. Alors ils pensent avoir tout sauvé.
Я тим часом у майстерні, а тут діються скандали, збурена околиця, поліція тощо тощо. Вони ховають це від мене, і тоді вже все гаразд. І це ж не божевільні! І хіба ж я не проклята тим, що живу серед людей, які люблять мене ось таким робом!
Je suis à l’atelier pendant ce temps-là il se passe des scandales, le quartier ameuté, la police etc. etc. Ils me le cachent et dès lors tout va bien. Et ce ne sont pas des fous ! Et je ne suis maudite d’être avec des gens qui m’aiment de cette manière !
Учора я розбила своє люстро, мене кинуло в холод і жар. Це погана прикмета... я розбиваю їх доволі часто, щоправда, я не живу як у бога за пазухою... Що ж мене ще спіткає? Моє літо знівечене, це можливо й імовірно; зима теж. Я сконаю з люті, якщо й далі буду похована живцем... О! коли я думаю про те, що зробили з моїх найкращих років.
Hier j’ai cassé ma glace, ça m’a fait froid et chaud. C’est un mauvais présage... j’en casse assez souvent, il est vrai que je ne vis pas sur des roses... Que vais-je avoir encore ? Mon été saccagé, c’est possible et probable; l’hiver aussi. Je crèverai de rage si je suis toujours enterrée... Oh ! quand je pense à ce qu’on a fait de mes plus belles années.
Колись я списувала про це цілі сторінки, а тепер я вже нічого не можу сказати.
J’écrivais des pages là-dessus autrefois, à présent je ne peux plus rien dire.
Я працюю надворі, і вчора мене (просто неба) відвідав превелебний священник, який колись уділив мені святе хрещення. Я ж розбила люстро й казала собі: якщо він гляне мені просто в обличчя, я помру, — а виявляється, що я ще зможу.
Je travaille dans la rue et hier j’ai eu la visite (dehors) du vénérable prêtre qui m’a octroyé le saint baptême. J’avais cassé la glace et je me disais: s’il me regarde en face je mourrai, et il paraît que je pourrai.
Я сподівалася, що він задовольниться розмовою з мамою. Цей святий чоловік спробував звабити свою невістку, кажучи їй, що її син, ще молодий, її покине, а він, старий, був би куди кращим... чоловіком. Але жінка, здається, дала йому ляпаса й пішла геть.
J’avais espéré qu’il se contenterait de causer avec maman. Ce saint homme a essayé de séduire sa bru lui disant que son fils étant jeune la lâcherait et que lui vieux serait un bien meilleur... mari. Mais la femme lui a je crois donné un soufflet et s’est en allée.
Тоді він обернувся до власної доньки — і досяг свого. Нині цей достойний чоловік позбавлений сану, але й досі мешкає тут. Я ввійшла у свою віру через «освячені» ворота1.
Alors il s’est tourné vers sa propre fille et a réussi. A l’heure qu’il est ce digne homme est défroqué mais habite toujours ici. Je suis entrée dans ma religion par une sacrée porte.
Примітки
«Sacrée porte» — гра слів: «sacré» означає водночас «священний» і, у розмовній французькій, «клятий». ↩