❦
Неділя, 29 травня 1881 — Гавронці
Учора ввечері ми прибуваємо до Полтави1. Я дуже розраховувала на радощі зустрічі, яку нам влаштуютьDimanche 29 mai 1881 - GavronziHier au soir nous arrivons à Poltava. Je comptais beaucoup sur les joies de l’accueil qu’on nous ferait prendre des bains l’hygiène du voyage. Un bon souper chaud etc.
Поль та Олександр приїхали зустрічати нас самі, і кімнат у готелі навіть не замовили, гадаючи, що ми поїдемо просто на село. Жах.
Paul et Alexandre sont venus seuls à notre rencontre et on n’avait même pas retenu de chambres à l’hôtel croyant que nous irions droit à la campagne. Horrible.
Поль став страшенно гладкий. Сьогодні вранці приходив Капітаненко, Волковицький тощо. А ще один новий — пан Ліхопой, доволі пристойний. Батько дуже щасливий, але трохи знічений, бачачи, яке сумне враження справляє на мене цей край після пʼяти років відсутності. Я не намагаюся прикидатися, а з батьком поводжуся запросто й не лещу йому. Приходить тітка Етьєн, завтра вона їде до Харкова.
Paul est devenu affreusement gros. Ce matin il est venu Kapitanenko, Wolkowitsky etc. Un nouveau aussi M. Lihopoy assez comme il faut. Mon père très heureux mais un peu confus de voir le triste effet que me fait ce pays, après cinq ans d’absence. Je ne cherche pas à dissimuler et familiarisée avec mon père je ne le flatte pas. La tante Etienne vient, elle part demain pour Karkoff.
Холодно, гидка багнюка, євреї2... І все це в стані облоги, і ходять зловісні чутки.
Il fait froid, une boue abominable, des Juifs... Et tout ça en état de siège et il court des bruits sinistres.
Бідолашний край. Приїзд на село... Поля ще залиті річкою, скрізь калюжі, болото, зовсім свіжа зелень, бузок у цвіту; але це долина — і сама думка, що тут буде вогко. Гарний спосіб лікуватися. Це смертельно сумно. Я відкриваю фортепіано й імпровізую щось похоронне, Коко жалібно виє. Мені сумно до сліз, і я виношую намір завтра ж поїхати назад...
Pauvre pays. Arrivée à la campagne... Les champs innondés encore par la rivière, des flaques d’eau partout, de la boue, une verdure toute fraîche, les lilas en fleurs; mais c’est une vallée, l’idée qu’il fera humide. Jolie façon de se soigner. C’est d’une tristesse mortelle. J’ouvre le piano et improvise quelque chose de funèbre, Coco pousse des hurlements plaintifs. Je me sens triste à pleurer et forme le projet de repartir demain...
Подають суп, що тхне цибулею, і я виходжу з їдальні. Це трохи спантеличує княгиню та Полеву дружину; Полева дружина доволі гарненька, чудове чорне волосся, гарна шкіра, непогано складена; дуже добра жіночка, але простувата.
On sert un potage qui sent l’oignon, je quitte la salle à manger. Ça ahurit un peu la princesse et la femme à Paul, la femme à Paul est assez jolie, des cheveux noirs superbes, un beau teint, pas mal faite; très bonne petite femme, mais commune.
Я намагаюся бути як усі, але нічого не виходить; коли розпаковуємо валізи, стає трохи жвавіше, але я не слухаю, про що говорять, і недарма.
Je tâche d’être comme tout le monde mais ça ne va pas, en déballant les malles ça s’anime un peu mais je ne suis pas à ce qu’on dit et pour cause.
Мені треба лікуватися. Та як же тут, за такої вогкості! О, яку ж рацію мав Жюліан.
Il faut me soigner. Le moyen par cette humidité ! Oh ! que Julian avait raison.
Мама привезла всі газети, що пишуть про мене, цей славний Сент-Аман із моїми розпачами... звідти мені тут створюють ореол.
Maman a apporté tous les journaux qui parlent de moi, ce brave Saint Amand avec mes désespoirs... de là-bas on me fait ici une auréole.
Примітки
Полтава — головне місто Полтавського краю в центральній Україні, приблизно за 300 кілометрів на схід від Києва. Родовий маєток Башкирцевих у Гавронцях був у цій губернії. ↩
Навесні 1881 року в південно-західних губерніях Російської імперії спалахнули єврейські погроми (див. 26 травня 1881). ↩