❦
Понеділок, 30 травня 1881
Холодно. Навіщо я тут? Батькові майже соромно, що погода погана, він же присягався мені, що тут уже тепло. Мені потрібне повітря, а я сиджу замкнена.Lundi 30 mai 1881Il fait froid. Pourquoi suis-je ici ? Mon père est presque honteux qu’il fasse mauvais, il m’avait juré qu’il fait déjà chaud ici. Il me faudrait de l’air et je suis enfermée.
Якби я лишилася в Парижі, то плакала б, що мене немає тут. Ну й гарно ж мені. А втім, я дуже бліда, ледь рожева, очі цікаві, руки наче зі слонової кістки. Сорочка з жабо, що з недбалістю композитора чи поета відкриває вигин шиї, і велика манта а-ля Ватто з білого кашеміру в атласні квіти. Дуже цікаво, але тут це ні до чого. Я попередила, що нікого зовсім не хочу бачити і ні до кого не поїду. Батько розраховував розважити мене тутешнім товариством.
Si j’étais restée à Paris je pleurerais de n’être pas ici. Me voilà bien. Du reste je suis très blanche, à peine rosée, l’œil intéressant, les mains comme de l’ivoire. Chemise à jabot laissant par un désordre de compositeur ou de poète voir l’attache du cou et grande mante Watteau en cachemire blanc à fleurs de satin. Très intéressant mais c’est inutile ici. J’ai prévenu que je ne veux voir absolument personne et n’irai chez personne. Mon père comptait me distraire par la société d’ici.
Ох! ох-ох. Ну вже ні.
Oh ! la la. Non par exemple.
Подекуди трапляються гарні речі, як-от бронза чи саксонська порцеляна, якої тут стане, щоб оздобити цілу вітальню... А втім, дім дуже гарний, і на нього витратили багато грошей. Але це смерть.
il y a de jolies choses par ci par là, en fait de bronzes ou porcelaine de Saxe dont il y a assez pour garnir tout un salon... Du reste la maison est très belle et on y a dépensé beaucoup d’argent. Mais c’est la mort.