Середа, 18 травня 1881

Ось замітка зі «Спорту» (Сент-Аман). Жюліан вечеряє сьогодні з нами, а Тоні приходить увечері. Вони мали вечеряти тут у п'ятницю, але це перенеслося на сьогодні. Ми у вузькому колі, і це дуже мило; згодом я вдягаю свій костюм (фотографіями всі захоплювалися), а Діна — свій, і ми сидимо й розмовляємо до першої години.
Мама подарувала Тоні щось на кшталт халата з каракулю, ми на хвильку його на нього вдягли; ці добрі люди ніколи не бачили моїх рук, тож я граю руками й гнучкістю серед гарних складок костюма. Чи ж не правда, що серед митців усе не так, як із світськими людьми, тож воно й затишніше, і веселіше.
Тоні в захваті від костюма й від рук — це не компліменти, а саме з мистецького погляду.
Жюліан, здається, тішиться там, на дивані, у рожевому освітленні кімнати.
Тітка дошкуляє йому з Амелі. Великий успіх для П. Ореля з «Громадянки»; ввічливість доходить до того, що сумніваються, чи це справді я, — так добре й влучно написано.

Примітки

«Le Sport» — модна паризька світська газета, що висвітлювала кінний спорт, спортивне та світське життя. Сент-Аман регулярно дописував до неї замітки.
Каракуль (астрахан) — кучеряве смушкове хутро з ягнят з астраханського краю в Росії, що в цю добу було модним для облямівки та підкладки одягу.
«P. Orell» — псевдонім Марі для її салонної критики, що друкувалася в «La Citoyenne» («Громадянка»), феміністичній газеті Юбертини Оклер. Похвала зворушує її: критики не могли повірити, що так молода жінка пише з таким авторитетом.