❦
Понеділок, 16 травня 1881
Гайяри, до яких ми їздили з візитом у відповідь, прийшли ввечері сюди, і ось імпровізація чоловіка про Діну та про мене.Lundi 16 mai 1881Les Gaillard auxquels nous sommes allés rendre leur visite sont venus le soir ici et voici l’improvisation du mari sur Dina et moi.
Я ходила до Жюліана, і ми довго й серйозно розмовляли. Він каже, що я роблю дурницю, їдучи до Росії. Лікарі посилають вас на Південь, а ви вирушаєте на Північ! Він сказав мені такі розумні, такі слушні речі, що я більш ніж завагалася. І щоб я не подумала, ніби це задля його зиску, він посилає мене з Парижа працювати на село, де буде тепло і де я цілий день буду оповита повітрям та сонцем.
J’ai été voir Julian et nous avons causé longtemps et sérieusement. Il dit que je fais une sottise en allant en Russie. Les médecins vous envoient dans le Midi et vous partez pour le Nord ! Il m’a dit des choses si sages, si sensées que je suis plus qu’ébranlée. Et pour que je ne pense pas que c’est une question de boutique il m’envoie hors de Paris travailler à la campagne, où il fera chaud et ou je serai enveloppée d’air et de soleil toute la journée.
Отже, мені треба влітку написати великий пейзаж із фігурами, а взимку зроблю картину в майстерні — це дасть мені дві дуже різні роботи на виставку. І щоб я не плелася в хвості ні за ким, ні за Бастьєном, ні за кимось іншим (отак тобі, Брезло), — я з тих, хто має лишатися собою. Словом, він думає про мене добре і завжди знаходить чудові поради, добрі й підбадьорливі слова. І до того ж дуже суворий, тож я слухняна. Я говорю з ним майже відверто, і, гадаю, йому це лестить.
Il faut donc que je fasse un grand paysage l’été, avec des figures et l’hiver je ferai un tableau d’atelier, cela me fera deux envois très diférents. Et que je ne marche à la queue de personne, ni de Bastien, ni d’un autre (attrappe Breslau) je suis de celles qui doivent rester elles-mêmes. Bref il pense du bien de moi et trouve toujours des conseils excellents, de bonnes et encourageantes paroles. Et très sévère avec ça, aussi je suis obéissante. Je lui parle à cœur ouvert presque, et je crois qu’il en est flatté.
І — нікчемна ж я жінка — у мене якісь невизнані потаємні думки про зваблення... навіщо? Як? Нащо? Та це закладено в глибині будь-якої жіночої натури.
Et misérable femme que je suis j’ai comme des arrières-pensées inavouées de séduction... pourquoi ? Comment ? A quoi bon ? Mais c’est au fond de toute nature féminine.
Але ж, наприклад, щоб писати добрі картини, треба берегти здоровʼя! Я це добре знаю. Цей чоловік, який прямо радить мені не їхати, попри те, що це до вподоби моїй родині, — «ваша родина потім про це шкодуватиме», — він сказав це мамі, ризикуючи її розгнівати, коли вона прийшла по мене. Бо й справді, якщо це мені зашкодить... А мої вуха, ми ж про них говорили; він єдиний, з ким я про це говорю, як він єдиний, хто говорить зі мною про Кассаньяка. Словом, це жахливо, ці вуха... Ах! я не щаслива... але я лікуватимуся, я поїду... в Аллевар, пробуду там пʼять тижнів, це доведе мене до липня, тоді поїхати на місяць у Фонтенблоський ліс... Ні — пробути червень у Парижі до 15-го, 15-го виїхати й лишатися в Аллеварі до 20 липня, потім місяць у Фонтенбло, часто приїжджаючи до Парижа показувати свої етюди, близько 20 серпня вернутися до столиці, зібрати своє манаття і прибути в Біарріц 1 вересня, а після місяця Біарріца вернутися сюди й працювати, та вже обережно...
Mais par exemple pour faire de la bonne peinture il faut se soigner !! Je sais bien. Cet homme qui me conseille carrément de ne pas y aller, malgré que cela soit agréable à ma famille, « votre famille le regrettera après » - il l’a dit à maman au risque de la fâcher lorsqu’elle est venue me chercher. En effet si cela me faisait du mal... Et mes oreilles donc, nous en avons parlé, il est le seul à qui j’en parle comme il est le seul à me parler de Cassagnac. Enfin c’est horrible les oreilles... Ah ! je ne suis pas heureuse... mais je me soignerai, je vais partir... pour Allevard, y rester cinq semaines, cela me mènera à juillet alors aller passer un mois dans la forêt de Fontainebleau... Non rester juin à Paris jusqu’au 15, le 15 partir et rester à Allevard jusqu’au 20 juillet puis un mois à Fontainebleau en venant souvent à Paris montrer mes études, vers le 20 août revenir dans la capitate préparer ses hardes et arriver à Biarritz le 1 er septembre après un mois de Biarritz revenir ici et travailler en prenant des précautions...
А Росія хай іде до біса.
Et la Russie au diable.