❦
Неділя, 8 травня 1881
Dimanche 8 mai 1881
Тепер я майже рада бачити, що моє здоровʼя підупадає через ті радощі, яких небо мені не посилає. А коли я геть зійду нанівець, усе, може, зміниться, та тоді буде вже запізно.
A présent je suis presque heureuse de voir que ma santé se détraque par suite des bonheurs que le ciel ne m’envoie pas. Et quand je serai totalement finie, tout changera peut-être et alors il sera trop tard.
Кожен сам за себе, це правда, але ж моя родина вдає, ніби так мене любить, а не робить нічого... Я й сама вже нічого не знаю, між мною і рештою світу — пелена. Якби знати, що там, по той бік, але цього не знаєш; зрештою, саме ця цікавість зробить смерть для мене менш страшною. Хіба це життя!! спитайте про це будь-кого! Я втратила і розум, і веселість, і завзяття; коли двічі на місяць я бачу трьох собак, я приголомшена й налякана, я боюся прикрощів, речей образливих, тяжких, сумних.
Chacun pour soi, il est vrai, mais pourtant ma famille affecte de tant m’aimer et elle ne fait rien... Je ne sais plus rien moi-même, il y a un voile entre moi et le reste de la terre. Si on savait ce qu’il y a là-bas, mais on ne sait pas, du reste c’est cette curiosité qui me rendra la mort moins affreuse. Est-ce une vie ça !!! demandez-le à n’importe qui ! J’en ai perdu et l’esprit et la gaieté et l’entrain, quand deux fois par mois je vois trois chiens, je suis ahurie et peureuse, je crains des embêtements, des choses vexantes, dures, tristes.
Я десять разів на день вигукую, що хочу померти, але це лише форма розпачу; він не заважає моїй родині, мій розпач, я ніколи їм нічого не кажу і бачуся з ними за столом. Думаєш «хочу померти», а це неправда: це лише спосіб сказати, що життя жахливе, але жити хочеться завжди, попри все, а надто в моєму віці.
Je m’écrie dix fois par jour que je veux mourir mais c’est une forme de désespoir; il il ne gêne pas ma famille mon désespoir je ne leur dis jamais rien et les vois à table. On pense, je veux mourir et ce n’est pas vrai, c’est une façon de dire que la vie est horrible mais on veut vivre toujours et quand même surtout à mon âge.
А втім, не розчулюйтеся, я ще протягну якийсь час. Винуватити нема кого. Це Бог так хоче. Якби він захотів, то міг би витягти мене з мого пекла шлюбом, випадком — таке, кажуть, буває.
Du reste ne vous attendrissez pas, j’en ai encore pour quelque temps. On ne peut accuser personne. C’est Dieu qui veut ça. S’il avait voulu il aurait pu me tirer de mon enfer par un mariage, un hasard, ça arrive à ce qu’il paraît.