❦
Неділя, 6 березня 1881
Dimanche 6 mars 1881
Перший вечір Патті1. Біла сукня з гірляндою живих білих троянд через плече. Гарненька.
Première soirée de la Patti. Robe blanche avec cordon de roses blanches naturelles en sautoir. Jolie.
Ґавіні та Сент-Аман. Міранда. Чудова зала, увесь Париж, але немає часу про це говорити — ось загадкова записка від пані де Вільвʼєй. Мій перший здогад був правильний, хоч я й відкинула його з обуренням; ось другий лист, що пояснює нашу зустріч. Уперше літня, поважна жінка зі сльозами просить у мене грошей. — Я спустилася, і ми сіли у фіакр, де вона мені звірилася.
Les Gavini et Saint Amand. Miranda. Salle superbe, tout Paris mais pas le temps de dire, voici un billet mystérieux de Mme de Villevieille. Ma première supposition était la bonne bien que je l’eusse repoussée avec indignation, voici la seconde lettre qui explique notre entrevue. C’est la première fois qu’une femme âgée, respectable, en larmes me fait une demande d’argent.- Je suis descendue et nous sommes montées dans un fiacre où elle m’a fait sa confidence.
Я вся приголомшена.
J’en suis toute bouleversée.
Це надзвичайно прикро, а надто тому, що знижує цих дам у моїх очах; я не хотіла б бути злою, але хіба ви не вважаєте це дивним.
C’est excessivement ennuyeux surtout parce que cela me diminue ces dames, je ne voudrais pas être méchante mais ne le trouvez-vous pas étrange.
Звіряти прикрощі свого становища мені, яку вона бачила пʼять разів і яка знає її дочку з майстерні; щоправда, у нас виявилися спільні друзі, та й Ґавіні всюди бачать панну де Вільвʼєй, яка, вже доволі зріла, виходить сама.
Me confier les douleurs de sa situation à moi qu’elle a vue cinq fois et qui connais sa fille de l’atelier, il est vrai que nous nous sommes trouvées avoir des amis communs, et les Gavini voient partout Mlle de Villevieille qui étant très mûre sort seule.
(Тоні був задоволений мною і незадоволений Амелі, яка сказала, що їй начхати на його думку тощо.)
(Tony a été content de moi et mécontent d’Amélie qui a dit qu’elle se fiche de son opinion etc.)
Злидні під блискучою личиною такі ж жахливі, як і під лахміттям, тож я розриваюся між співчуттям і моторошною недовірою. Так гірко розчулюватися над негідними людьми. Я почуваюся по-справжньому приниженою, коли відкриваю в людях дрібність чи підлоту. Я готова заплатити, але хай той, хто з цього скористається, збереже бодай свою гідність.
La misère sous des dehors brillants est aussi épouvantable que sous les haillons, aussi je suis partagée entre la sympathie et une atroce méfiance. C’est si attristant de s’attendrir sur des gens indignes. Moi je ressens de véritables humiliations quand je découvre la petitesse ou la vilenie des gens. Je veux bien payer mais que celui qui en profite garde au moins sa dignité.
У мене там, за моєю картиною, стоїть картина Жюліана, уже трохи продерта, яку я, передчуваючи лихо, просила прибрати, але Жюліан не зважає, а коли я йому про це сказала, він відповів, щоб я була обережна (усе це сміючись), а як пробʼю його полотно, то він змусить мене заплатити. І хоч я наполягала, щоб її прибрали, він лишив її, наче розраховуючи на нещасливий випадок, який і справді стався днями. Амелі підходить покрутитися біля моєї картини. Мене це дратує, і я відсуваю свою, щоб вона її не бачила, а відсуваючи, кутом продірявила картину Жюліана посеред спини жінки.
J’ai là, derrière mon tableau, un tableau de Julian un peu crevé déjà et qu’en prévision d’un malheur j’ai prié de retirer mais Julian n’y prend pas garde et lorsque je lui en ai parlé il a dit que je fasse attention (tout ça en riant) mais que si je crève sa toile il me la fera payer. Et comme j’insistais pour qu’on l’enlève il l’a laissée comme comptant sur un accident qui est en effet arrivé l’autre jour. Amélie vient tourner près de mon tableau. Cela m’agace et je le pousse pour qu’elle ne le voit pas, en le poussant le coin est allé faire un trou au milieu du dos de la femme de Julian.
Хоч це й майже непомітно, та все одно він сказав мені, що це коштуватиме недорого, що я матиму його твір. Що ж, це скнарство, це неприємно. Це обурливо!
Mais cela se voit à peine malgré cela il m’a dit que cela ne me coûterait pas cher, que j’aurais une œuvre de lui. Eh bien c’est rat, c’est désagréable. C’est choquant !
Невесело віддавати шістсот франків, але прикро втрачати повагу, яку мав до людей. Ви мене розумієте... Отже, пані де Вільвʼєй — як це дивно, що вона звернулася саме до мене! Я вражена й роздратована!! Ах! Ні! Ви й уявити не можете, як це мене бентежить. У мене є три тисячі франків, але мені доведеться заплатити Жюліанові — я не хочу, щоб моя родина знала про його жидівство2, — а ще пʼятсот франків «Громадянці»3, бо я хочу бути її пайовицею.
Ce n’est pas amusant de donner six cents francs mais c’est embêtant de perdre la considération qu’on avait pour les gens. Me comprenez-vous... Ainsi Mme de Villevielle, cela est si drôle de s’adresser à moi ! J’en suis abasourdie et ennuyée !!! Ah ! Non ! Vous ne vous imaginez pas ce que cela me trouble. J’ai trois millle francs mais j’aurai à payer Julian, je ne veux pas que ma famille sache sa juiverie et puis cinq cents francs à « La Citoyenne » puisque je veux être actionnaire.
До того ж я не хочу більше лишатися без шеляга, я часто від цього страждала. Але присягаюся Богом, що якби я була переконана в гідності цієї дами, я віддала б усе, та я не переконана, мені прикро... О! як це неприємно.
Et puis je ne veux plus rester sans le sou, j’ai eu souvent à souffrir de cela. Mais je vous jure Dieu que si j’étais convaincue de la dignité de cette dame je donnerai tout, mais je ne suis pas convaincue, je suis ennuyée... Oh ! que c’est désagréable.
Я телеграфую батькові (чиї листи перекладу вам завтра): «приятелька в біді просить у мене три тисячі франків у позику до травня. Якщо можете, зробіть мені цю послугу телеграфом негайно, дуже зобовʼяжете гідну жінку і мене. Не можу попросити цю суму вдома без пояснень».
Je vais télégraphier à mon père (dont je vous traduirai les lettres demain) - une amie dans le malheur me demande trois mille francs à titre de prêt jusque mai. Si pouvez rendez-moi ce service par télégraphe immédiatement, obligerez beaucoup femme digne et moi. Ne puis demander cette somme maison sans expliquer.-
Якщо ви думаєте, що мені приємно його про це просити; але це пасує до тієї справи, не знаю чому. Учинок пані де Вільвʼєй і мій учинок схожі. Обидва недоречні й не вельми гідні. Чи не дурепа я, що дозволяю себе обплутати? Не думайте, що я розраховую на підтримку, яку вона мені обіцяє: по-перше, без Посольства вона мало що може, а по-друге, ці обіцянки радше схиляють мене до відмови.
Si vous pensez que ça m’amuse de lui demander ça; mais cela va avec l’affaire en question, je ne sais pourquoi. La démarche de Mme de Villevieille et ma démarche se ressemblent. Elles sont incongrues et peu dignes toutes deux. Est-ce que je ne suis pas une bête en me laissant prendre ? Ne pensez pas que je compte sur les appuis qu’elle me promet, d’abord elle ne peut pas grand chose sans l’Ambassade et puis ces promesses me poussent plutôt à refuser.
Я не хочу, щоб мою прихильність купували.
Je ne veux pas qu’on achète ma bienveillance.
Примітки
Аделіна Патті (1843–1919) — найславетніше сопрано доби. Її паризькі сезони в Театрі Італійців були помітними світськими подіями. ↩
Juiverie: у тодішньому розмовному вжитку — лихварська оборудка (Dictionnaire de lʼAcadémie française, 7-ме видання, 1878). Ідеться про Жюліана, який не був євреєм (див. примітку до 085/1879-05-19). ↩
«Громадянка» (La Citoyenne) — феміністична газета, яку 1881 року заснувала Юбертіна Оклер і яка обстоювала політичні права жінок, зокрема право голосу. ↩