Вівторок, 22 лютого 1881

Ми помирилися з Жюліаном; я сказала йому: пане Жюліане, ну що ж ви, невже ви все триматимете на мене зло за те, чого я не робила навмисне. Підійдіть-бо й виправте мене! І він підійшов із дуже гідним виглядом, сказавши, що, якщо я визнаю свою провину, то добре.
Я нічого не відповіла, бо я не винна, але я ненавиджу чвари, і це збивало мені роботу над картиною.
Що ж до де Дайєн — ось її лист. Ми більше не вітаємося. Це безглуздо, але я ненавиджу історії. Можливо, я й завинила, що не ходила до них, але кілька разів була ладна піти і не пішла єдино тому, що вони влаштовували мені сцени, аби я приходила.
Гавіні надіслав мені квитки на вчора, але ми не сподівалися нічого цікавого, і я віддала їх княгині. Почитайте «Фігаро».
Я мало не плакала — спершу від люті, що проґавила це, а потім від завершальної промови Ґамбетти.
— Цей розрахунок буде осміяний нацією, вона зуміє його зрозуміти, вона зуміє відрізнити тих, хто її дурить і хоче збити з пуття, від тих, хто любить її до смерті. —
Це «до смерті» перехоплює мені горло. Я стою навколішки перед цим чоловіком, а Кассаньяк постає переді мною безглуздим, блідим, нікчемним. Що я можу любити в цій позолоченій посередності? Ґамбетта одним словом підкоряє вас і зачаровує.
То що ж було б, якби я почула, а не прочитала!
Пані Гавіні та Сент-Аман приходять близько шостої. Сент-Аман приніс мені ще одну зі своїх книжок із дарчим написом. «Останні роки Марії-Антуанетти» — це чарівно, а Марія-Антуанетта — сюжет, що вічно витискатиме сльози.

Примітки

Леон Ґамбетта (1838–1882) — республіканський державний діяч, засновник Третьої республіки й провідна постать її перших років. Його ораторське мистецтво було легендарним; Марія була його палкою прихильницею. Промова, яку вона тут цитує, найімовірніше прозвучала на дебатах у Палаті депутатів у лютому 1881 року.
«Останні роки Марії-Антуанетти» (Les Dernières Années de Marie-Antoinette, 1879) Артюра де Сент-Амана — сентиментальна історична розповідь про останні роки життя й страту королеви, популярна серед світських читачів на початку 1880-х.