Середа, 16 лютого 1881

Сьогодні ввечері йду на «Право жінок». Обговорюють, чи братимемо участь у святі Віктора Гюго. Семеро проти, шестеро кажуть «так». Шестеро громадян виголосили безмежно довгі докази. Громадянин Баль (чоловік із неймовірною головою) шпетить Віктора Гюго і голосно заявляє, що, маючи дозвілля та гроші, він, може, зробив би й не менше.
Звісно, Юбертіна голосує за участь, я теж. Говорю мало, лише кілька фраз. Потім ми лишаємося з Юбертіною наодинці й розмовляємо про цю справу. Вона надзвичайно поміркована я не розумію. А її все одно згадують поряд із Луїзою Мішель у благонадійних газетах. Ось вони, шаблони, рутина. Ах! яке убозтво!

Примітки

«Право жінок» (Le Droit des femmes) — товариство, яке Юбертіна Оклер заснувала 1876 року (1883-го перейменоване на «Виборче право жінок»), що боролося за політичні права жінок, зокрема за право голосу (en.wikipedia «Hubertine Auclert»). Марія відвідувала його щотижневі засідання як «Поліна Орель» (8 грудня 1880). ↩
Юбертіна Оклер (1848–1914) — французька суфражистка, засновниця газети «La Citoyenne» (1881). ↩