❦
Понеділок, 13 грудня 1880
Оце вже занадто. Ми закінчуємо обідати, коли мені подають візитівку княгині Караджорджевич, яка питає, чи можна її прийняти.Celle-là est trop forte. Nous finissons de dîner lorsqu’on me donne la carte de la princesse Karageogevitch qui demande si on peut la recevoir.
Божидар чекає на відповідь у передпокої. Украй здивована, я велю переказати, що так, але приймає їх у блакитній вітальні тітка.
Bojidar attend la réponse dans l’antichambre. Excessivement étonnée je fais dire que oui mais c’est ma tante qui les reçoit au salon bleu.
Я входжу аж тоді, коли пересвідчуюся, що вони спокійно розмовляють, наче нічого й не сталося.
Je n’entre qu’après m’être assurée qu’ils causent tranquillement comme si de rien n’était.
— Ну що, княгине? — кажу я, входячи.
— Eh bien Princesse ? dis-je en entrant.
— Ви здивовані, що мене бачите?
— Vous êtes étonnée de me voir ?
— Та звісно, чого ж це ви повернулися?
— Mais oui, pourquoi donc revenez-vous ?
— Пан Соутцо поїхав, тож ми повертаємося.
— M. Soutzo est parti, alors nous revenons.
— А який звʼязок?
— Quel rapport ?
— То була свиня, негідник, а ви прийняли його в близьке коло, в обхід моїх дітей!
— C’était un cochon, un misérable et vous l’aviez admis dans l’intimité, par dessus la tête de mes enfants !
— Ах! Хай йому грець, ви мене дивуєте.
— Ah ! sapristi vous m’étonnez.
— Якби ви знали, які жахіття він про вас казав! А тепер він поїхав, укритий ганьбою, він украв папери, прикраси в своїх сестер, та бозна-що, це брудний тип, він змушений переховуватися. І казав про вас, Марі, жахливі речі.
— Si vous saviez les horreurs qu’il a dit de vous ! Et maintenant il est parti couvert de honte, il a volé des papiers, des bijoux à ses sœurs, que sais-je, c’est un sale monsieur, il est obligé de se cacher. Et il disait de vous Marie des choses horribles.
— Ось бач, а він мені казав, що це ви говорите про нас жахливі речі.
— Tiens, il m’a dit que c’est vous qui disiez de nous des choses atroces.
— Ах! Негідник! Як! Не минуло й тижня, як його вам відрекомендували, а ви вже разом репетирували ту комедію, і він посмів, ця свиня, сказати Божидарові: «Знаєш, Божидаре, я можу влаштувати тобі роль слуги, як хочеш».
— Ah ! le misérable ! Comment ! il n’y avait pas huit jours qu’il vous était présenté que vous répétiez ensemble cette comédie et qu’il a osé le cochon dire à Bojidar: tu sais Bojidar je puis te faire donner un rôle de domestique si tu veux.
— Ах! Він казав про нас жахіття. Це мене дивує й не дивує. Ви ж знаєте, ми приймаємо всіх однаково.
— Ah ! il a dit [des] horreurs de nous. Ça m’étonne et ne m’étonne pas. Vous savez nous accueillons tout le monde de la même manière.
— Саме за це я вам і дорікаю! Соутцо годився хіба для вашого передпокою!
— C’est justement ce que je vous reproche ! Soutzo était bon pour votre antichambre !
І далі — нескінченні вигадки на цю тему. А я цілком відверто сказала їй, що думаю про неї та про всіх них:
Et là-dessus des broderies sans fin. Moi, je lui ai dit tout franchement ce que je pense d’elle et de tous:
— Інша на моєму місці, пані, не схотіла б вас більше бачити, але я. Ах! Якби ви знали, як я зневажаю всі ці нікчемності, та й, бачте, я не можу гніватися на байдужих мені людей. Якби ви мені були дорогі, ваша така нечемна поведінка мене розсердила б... але ви мені не дорогі. Ви приходили щодня — це було добре; ви перестали приходити — це теж було добре; тепер ви повертаєтеся — мені все одно байдуже.
— Une autre à ma place Madame, ne voudrait plus vous voir mais moi. Ah ! si vous saviez comme je méprise toutes ces misères et puis voyez-vous il m’est impossible d’en vouloir à des indifférents. Si je tenais à vous votre conduite si impolie me fâcherait... mais je ne tiens pas à vous. Vous veniez tous les jours, c’était bien; vous avez cessé de venir, cela était aussi bien; maintenant vous revenez, c’est toujours indifférent.
— О! Якщо вам це неприємно, я піду, — каже добра жінка, підводячись і сміючись.
— Oh ! si cela vous est désagréable je m’en vais, dit la bonne femme en se levant et riant.
— Та ні, — підхопила я, притримуючи її за спідниці, — я не сказала «неприємно», я сказала «байдуже», лишайтеся вже. Ви божевільна, і ваші сини божевільні. Коли в мене питали, чому ми посварилися, я завжди відповідала, що вважаю вас хворими на безум.
— Mais non, repris-je en la retenant par ses jupes, je n’ai pas dit désagréable, j’ai dit indifférent, restez-donc. Vous êtes folle et vos fils sont fous. Quand on me demandait pourquoi nous étions brouillés j’ai toujours répondu que je vous croyais malades de la folie.
— Божидар лютував через ревнощі, — вигукнула княгиня.
— Bojidar c’était par jalousie qu’il était furieux s’écria la princesse.
— Я обурювалася, — каже тітка, — зустрічаючи Божидара, який зі мною не вітався й корчив гримаси.
— J’étais indignée, dit ma tante de rencontrer Bojidar qui ne me saluait pas et faisait la grimace.
— Це було, коли ви водилися із Соутцо, з цією ницою істотою!
— C’était quand vous étiez avec Soutzo, avec cet être ignoble !
— Я теж кривилася, — закричала княгиня, — я обурювалася, бачачи вас із ним.
— Moi aussi je faisais des grimaces, cria la princesse, j’étais indignée de vous voir avec lui.
— Щодо Божидара, то це була найменша дрібниця, — кажу я, — якщо він кривився, то досить було схопити його й намʼяти йому вуха, як хлопчиськові.
— Pour Bojidar, c’était bien la moindre des choses dis-je, s’il faisait la grimace il n’y avait qu’à l’attraper et lui tirer les oreilles comme à un gamin.
— Якби ви знали, що він про вас казав! — провадив Божидар, — але я не міг вам цього сказати; якби тут був Поль, я сказав би йому, це обурливо, цей Соутцо — свиня...
— Si vous saviez ce qu’il disait de vous ! poursuivait Bojidar, mais je ne pouvais pas vous le dire, si Paul avait été là, je le lui aurais dit, c’est une indignité, ce Soutzo est un cochon...
— Але й ви, мій бідний Божидаре, були «свинею», що не попередили нас, що пан, прийнятий у нашому домі, каже те, що казав.
— Mais vous aussi mon pauvre Bojidar, vous étiez « cochon » de ne pas nous prévenir qu’un monsieur admis chez nous disait ce qu’il disait.
— Це правда! — палко вигукнув Божидар, — але... я хотів сказати це лише Полеві, щоб це було серйозно.
— Ça c’est vrai ! s’écria Bojidar avec entrainement mais... je ne voulais le dire qu’à Paul pour que cela soit sérieux.
— Коротко кажучи, мої добрі друзі, ви всі однакові: Берта каже мені, що ви нас обмовляєте, ви кажете мені, що Берта про нас лихословить. Соутцо запевняє, що ваші сини, пані, — жахливі негідники і що наш розрив упав на нашу ж голову, а потім ви нас жахливо очорнюєте. Ви ж, своєю чергою, запевняєте мене, що Соутцо — мерзенний шахрай.
— En résumé mes bons amis vous êtes tous les mêmes, Berthe me dit que vous nous calomniez, vous me dites que Berthe médit de nous. Soutzo prétend que vos fils madame sont d’affreux garnements et que notre rupture était retombée sur notre dos et après vous nous noircissez affreusement. Vous à votre tour vous m’affirmez que Soutzo est un atroce coquin.
Я наполовину сміялася, виголошуючи свою тираду, і весь час відвідин цих божевільних тільки й могла, що сміятися, слухаючи їх, і їм повторювати зі сміхом: Ах! Ви мене смішите, усе це премиле, і ви добрі славні божевільні...
Je riais à moitié en débitant ma tirade et tout le temps de la visite de ces fous je ne pouvais que rire en les écoutant et leur répéter en riant: Ah ! vous m’amusez, tout cela est bien bon et vous êtes de bien bons fous...
Що вам сказати? Та насамперед те, що я рада поновити стосунки з цими людьми; хлопці мені стають у пригоді.
Que vous dirai-je ? Et d’abord que je suis contente de renouer avec ces gens; les garçons me sont une ressource.
А щодо пліток, то я їх зневажаю, бо не заслуговую на них.
Quant aux médisances, je les méprise ne les méritant pas.
Але княгиня має рацію, ми повелися необачно із Соутцо, і ви й уявити не можете, як мене підбивала до цього тітка. Зрештою, Соутцо був до краю улесливий, ви ж бачили, як він напрошувався. Не дивно, що він мене обмовляє, — він обмовляв при мені геть усіх. Караджорджевичі, може, не кращі, окрім Алексіса, який дуже добра дитина.
Mais la Princesse a raison, on a été imprudent avec Soutzo, et vous ne sauriez croire combien j’y étais poussée par ma tante. Du reste Soutzo était tout ce qu’il y a de plus insinuant, vous avez vu comme il s’était imposé. Je ne m’étonne pas qu’il dise du mal de moi, il m’en a dit de tout le monde. Les Karageorgevitch ne valent peut-être pas mieux, sauf Alexis qui est un très bon enfant.
Я зневажаю плітки... бо нічого не можу з ними вдіяти і бо цим удаваним презирством заспокоюю свій дух... а ще тому, що надто багато людей лихословить, і я зрештою звикаю. Ви знаєте моє життя, судіть мене.
Je méprise les médisances... parce que je n’y peux rien et que par ce semblant de mépris je me mets l’esprit en repos... et aussi parce que trop de gens médisent, je finis par m’y habituer. Vous savez ma vie, jugez-moi.
Я кажу це не для того, щоб ви вихваляли мої чесноти, бо моїх необачностей і безумств досить, щоб мене добряче очорнити, але, зрештою, тільки й того. А втім, судіть самі. Що ж до непослідовностей на кшталт історії із Соутцо, то я тут майже ні до чого. Мама й надто тітка його заохочували й влаштовували мені сцени, коли я хотіла його віддалити. Вони трималися за нього з марнославства, як за мою перемогу, і не здогадувалися, що це може зашкодити... Та що ж, що сталося, те сталося, годі про це. Я однаково беру на себе відповідальність, але визнайте за мною помʼякшувальні обставини.
Je ne le dis pas pour que vous exaltiez mes vertus, car mes imprudences et mes folies suffisent pour me noircir pas mal, mais en somme ce n’est que ça. Au reste jugez-vous mêmes. Quant aux inconséquences comme avec Soutzo je n’y suis pour presque rien. Maman et ma tante surtout l’ont encouragé et m’ont fait des histoires quand je voulais l’éloigner. Elles y tenaient par vanité comme à une conquête à moi et ne se doutaient pas que cela pourrait nuire... Enfin, c’est fait, passons. J’en accepte tout de même la responsabilité mais accordez-moi les circonstances atténuantes.
А все ж я могла б чинити більший опір своїм матусям, але оскільки все це мало приємну мету, я не втручалася. Більше я цього не робитиму.
Pourtant j’aurais pu leur opposer plus de résistance à mes mères, mais comme tout cela avait un but gracieux j’ai laissé faire. Je ne le ferai plus.
Я не сумнівалася, що Божидар шалено ревнував до того, не з кохання... а просто бозна-чому. Зрештою, це історія нашої комедії, та й ця княгиня така божевільна. Словом, ці Караджорджевичі все ж люди порядні, і про них нічого лихого не скажеш, тоді як Соутцо накоїв чимало паскудств.
Je ne doutais pas que le Bojidar était furieusement jaloux de l’autre, non pas d’amour... mais de n’importe quoi. En somme c’est l’histoire de notre comédie et puis cette princesse est si folle. Enfin ces Karageorgevitch sont tout de même des gens honnêtes et on n’a rien à dire sur leur compte, tandis que le Soutzo a fait pas mal de malpropretés.