❦
Неділя, 10 жовтня 1880
Чумакови, мати й дочка, та Сент-Аман. Він лишається до четвертої пополудні, ми музикуємо, і він плаче над «Полем і Вірджинією». А я — я розумію це нездоланне зворушення. Я гірко плакала, читаючи цю книжку, і від музики опери я плачу на тих самих місцях. Годі знайти книжку простішу й сильнішу. Жодна драма, жоден роман не справляють такого враження, і найпронизливіші сцени романів не викликають у вас такого глибокого смутку й сліз. Здається, ніби це справді сталося, ніби ти при цьому був, ніби сам був дійовою особою. Це шедевр, це піднесено,Les Tchoumakoff, la mère et la fille et Saint Amand. Ce dernier reste jusqu’à quatre heures du soir, nous faisons de la musique et il pleure sur « Paul et Virginie ». Moi, je comprends cet attendrissement irrésistible. J’ai pleuré très fort en lisant ce livre et la musique de l’opéra me fait pleurer aux mêmes endroits. Impossible de trouver un livre plus simple et plus frappant. Aucun drame, aucun roman, ne produisent autant d’effet, et les scènes de romans les plus déchirantes ne vous causent pas autant de tristesse profonde et de larmes. Il semble que ce soit arrivé, qu’on y ait assisté, qu’on a été soi-même acteur. C’est un chef d’œuvre, c’est sublime, et pourtant ce n’est rien comme style dramatique.
І не сама лише простота становить його красу, ні.
Et ce n’est pas la simplicité seule qui fait sa beauté, non.
Словом, це піднесено. Тільки-но я подумаю про ту мить, коли Поль бачить з [Чотири рядки закреслено] вершини скелі чорну цятку на морі, яка є корабель, що везе Вірджинію. Ах! Я справді відчуваю, як у мені щось розривається, і заливаюся слізьми.
Enfin c’est sublime. Quand je pense seulement au moment ou Paul voit du [quatre lignes cancellées] haut du rocher le point noir sur la mer, qui est le vaisseau qui emporte Virginie. Ah ! vraiment je sens quelque chose se déchirer en moi et je fonds en larmes.
Якби хтось прочитав ці рядки, то подумав би, що я жартую або що я збожеволіла, — так-бо я зовні скидаюся на філософку й бунтарку.
Si on lisait ces lignes, on croirait que je blague ou que je suis devenue folle, tellement j’ai une apparence philosophe et frondeuse.
Ранок я провела в Луврі й сама не своя від захвату. Досі я не розуміла так, як цього ранку. Я дивилася й не бачила. Це наче одкровення. Раніше я дивилася й чемно захоплювалася, як величезна більшість усесвіту. Ах! Коли бачиш і відчуваєш мистецтво так, як я, то ти не звичайна душа. Відчувати, що це прекрасно, і розуміти, чому це прекрасно, — ось велике щастя.
J’ai passé la matinée au Louvre et je suis éblouie. Jusqu’à présent, je n’ai pas compris comme ce matin. Je regardais et je ne voyais pas. C’est comme une révélation. Avant je voyais et j’admirais poliment comme la très énorme majorité de l’univers. Ah ! quand on voit et sent les arts comme moi on n’est pas une âme ordinaire. Sentir que c’est beau et comprendre pourquoi c’est beau, voilà un grand bonheur.
Коли я познайомилася з Полем де Кассаньяком, я замовляла свій поштовий папір у Дюшо, який робить його з малюнками, девізами тощо, і захотіла мати аркуш із Полем та Вірджинією під їхнім деревом. Дюшо помилився й намалював утоплену Вірджинію. А оскільки, замовляючи цей малюнок, я думала про Кассаньяка, то самі бачите, що це було пророцтво.
Quand j’ai fait la connaissance de Paul de Cassagnac, je commandais mon papier à lettres à Duchod qui le fait avec dessins, devises, etc. et j’ai voulu avoir une feuille avec Paul et Virginie sous leur feuille. Duchod s’est trompé et a dessiné Virginie noyée. Comme je pensais à Cassagnac en demandant ce dessin vous voyez que ça a été une prophétie.