❦
Середа, 29 вересня 1880
Mercredi 29 septembre 1880
Від учора я біла, свіжа й гарна аж на диво. І жваві, блискучі очі, навіть обрис обличчя видається гарнішим і тоншим. Це, безперечно, завдяки Ґабріелю. Тільки шкода, що це настає тієї пори, коли я нікого не бачу. Дурне казати, але я провела півгодини, із задоволенням дивлячись на себе в дзеркало; уже давненько зі мною такого не траплялося!
Je suis depuis hier blanche et fraîche et jolie à m’en étonner. Et des yeux animés et brillants, le contour même du visage apparaît plus joli et plus fin. C’est grâce à Gabriel sans doute. Seulement, c’est dommage que çà vienne dans un moment où je ne vois personne. C’est bête à dire mais je suis restée une demi- heure à me regarder dans la glace avec plaisir; il y a quelque temps que cela m’est arrivé !
А ще шкода, що ніхто не бачить рук і торса, усієї цієї свіжості й усієї цієї молодості... що пропадають марно. Я не люблю, коли речі пропадають марно, краще вже розтринькати, ніж...
Et puis c’est dommage que personne ne voie les bras et le torse, toute cette fraîcheur et toute cette jeunesse... qui ne servent à rien . Moi, je n’aime pas que les choses ne servent à rien, il vaut encore mieux gaspiller que...
Схоже, я починаю казати легковажні речі.
Je commence à dire des légèretés, à ce que je vois.
Учора старий Жері отримав записку від пані де Брімон, де вона дорікає йому, що він нею нехтує. «Я ревную до моєї гарненької сусідки з антресолі».
Hier le père Géry a reçu un petit mot de Mme de Brimond, où elle lui reproche de la négliger. “Je suis jalouse de ma jolie voisine de l’entresol”.
Він дістав це за обідом. Тож сьогодні він пішов туди, а потім до нас, але ми були в місті. Я забула там свого віяла.
Il a reçu ça à dîner. Aussi y est-il allé aujourd’hui et puis chez nous, mais nous étions sorties. J’ai oublié là mon éventail.